Макросомія плода: акушерські, психологічні та соціальні аспекти

Автор(и)

  • С.І. Жук Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • О.Д. Щуревська Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.153.36

Ключові слова:

макросомія, вагітність, пологи, жінки–вимушені переселенки, психосоціальний стрес, гестаційний цукровий діабет, збільшення маси тіла

Анотація

Одним з основних маркерів соціально неблагополучної вагітності є антропометричні показники новонароджених. Вони віддзеркалюють соціальні проблеми в цілому, якість і доступність медичної допомоги, а не тільки вузькопрофільні медичні проблеми ускладненої гестації.

Мета дослідження: визначення факторів ризику виникнення макросомії плода під час вагітності з високим рівнем психосоціального стресу.

Матеріали та методи. Проведено аналіз перебігу вагітності і пологів, оцінено демографічні і медичні фактори ризику виникнення макросомії плода у 140 вагітних з різним рівнем психосоціального стресу. Усі вагітні були розподілені на дві групи: 1-а група (основна) – 56 жінок – вимушених переселенок з Луганської і Донецької областей, 2-а група – 84 жінки, розроджені у КМПБ № 2, які, за даними анкетування і психологічного тестування, мали низький та помірний рівень стресу (шкали Л. Рідера, Cпілбергера–Ханіна).

Результати. Основною причиною народження дітей з великою масою тіла в обох групах став гестаційний цукровий діабет (ГЦД). Для жінок–вимушених переселенок характерна пізня маніфестація порушення толерантності до вуглеводів і вища частота патологічного збільшення маси тіла. У таких вагітних чоловіча стать новонароджених є фактором ризику виникнення макросомії. Розродження у жінок з макросомією плода супроводжується високою частотою ускладнень і патологічних пологів.

Заключення. Частота народження дітей з великою масою тіла у жінок–вимушених переселенок вища, ніж у жінок з низьким ризиком психосоціального стресу. До факторів ризику у цієї групи вагітних належать: рівень стресового навантаження і поведінкові особливості реагування на стрес, порушення толерантності до вуглеводів внаслідок ГЦД, патологічне збільшення маси тіла внаслідок нераціонального харчування і чоловіча стать плода.

Посилання

Agudelo-Espitia V, Parra-Sosa BE & Restrepo-Mesa SL. 2019. Factors associated with fetal macrosomia. Revista de saude publica, 53:100. https://doi.org/10.11606/s1518-8787.2019053001269; PMid:31800911 PMCid:PMC6863107

Alberico S, Montico M, Barresi V, Monasta L, Businelli C, Soini V, Erenbourg A, Ronfani L, Maso G & Multicentre Study Group on Mode of Delivery in Friuli Venezia Giulia. 2014. The role of gestational diabetes, pre-pregnancy body mass index and gestational weight gain on the risk of newborn macrosomia: results from a prospective multicentre study. BMC pregnancy and childbirth, 14:23. https://doi.org/10.1186/1471-2393-14-23; PMid:24428895 PMCid:PMC3898774

Epel ES, Jimenez S, Brownell KD, Stroud L, Stoney CM & Niaura RS. 2004. Are stress eaters at risk for the metabolic syndrome? Annals of the New York Academy of Sciences 1032:208-10. https://doi.org/10.1196/annals.1314.022; PMid:15677412

O’Donnell KJ, Meaney MJ. 2017. Fetal Origins of Mental Health: The Developmental Origins of Health and Disease Hypothesis. Am.J Psychiatry. 174:319-328. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2016.16020138; PMid:27838934

Hill B, McPhie S, Fuller-Tyszkiewicz M, Gillman MW, Skouteris H. 2016. Psychological Health and Lifestyle Management Preconception and in Pregnancy. Semin Reprod Med. 34(2):121-8. https://doi.org/10.1055/s-0036-1571352;PMid:26859253

Shchurevska О, Zhuk S. 2016. The level of anxiety in pregnant as aspect of obstetrical complication. Collection of scientific works Association of Obstetricians & Gynecologists of Ukraine 1(37):117-122.

Walsh K, McCormack CA, Webster R, Pinto A, Lee S, Feng T, Krakovsky HS, O’Grady SM, Tycko B, Champagne FA, Werner EA, Liu G, Monk C. 2019. Maternal prenatal stress phenotypes associate with fetal neurodevelopment and birth outcomes. Proceedings of the National Academy of Sciences 116(48):23996-24005. https://doi.org/10.1073/pnas.1905890116; PMid:31611411 PMCid:PMC6883837

Williams CB, Mackenzie KC & Gahagan S. 2014. The effect of maternal obesity on the offspring. Clinical obstetrics and gynecology. 57(3):508–515. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000043; PMid:24936914 PMCid:PMC4862374

Youmna S, Hanan N. 2015. The impact of anxiety and depression during pregnancy on fetal growth and the birth outcome. Egyptian Journal of Psychiatry 36:95–100. https://doi.org/10.4103/1110-1105.158117

Zhuk S, Shchurevska O. 2016. The cource of pregnancy and childbirth in women-forced migrants. Women health 2(108):16–19; https://doi.org/10.15574/HW.2016.108.16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-29

Номер

Розділ

Акушерство