Морфологічні особливості системи мати–плацента–плід на фоні інфекцій, що передаються статевим шляхом

Анотація

Мета дослідження: виявлення та оцінювання морфологічного субстрату плацентарних порушень при урогенітальних інфекціях у жінок зі спонтанними абортами та викиднем, який не відбувся, а також у жінок із діагнозом «Інфекції, що передаються статевим шляхом» (ІПСШ), які народили у строк.

Матеріали та методи. Було проведене морфологічне дослідження зразків від 80 жінок репродуктивного віку. Пацієнтки були розподілені на 4 групи. На першому етапі були виконані гістологічне та імунофлюоресцентне дослідження абортусів у двох групах жінок зі спонтанними абортами та викиднем, що не відбувся. До І групи включено 20 пацієнток із урогенітальними інфекціями, до ІІ групи – 20 неінфікованих жінок.

Другий етап передбачав органометричне та гістостереометричне дослідження плацент від жінок, що народили у строк. До ІІІ групи дослідження увійшли жінки (n=20) з діагнозом ІПСШ без диференціювання форм інфекційного процесу, які народили у строк; до IV групи – жінки (n=20), які не були інфіковані і також народили у строк.

Результати. Морфологічне дослідження абортусів у інфікованих пацієнток встановило, що при урогенітальних інфекціях характерними є виражені запальні зміни у формі децидуїту (9 зразків – 45%); хоріоніту (5 зразків – 25%) та синцитіального ендометриту (2 зразки – 10%). У 25% зскребків (5 зразків) виявлена морфологічна картина некробіозу. Окрім того, були виявлені: амніоніт (6 зразків – 30%), вілізит (4 зразки – 20%) та базальний децидуїт (3 зразки – 15%). У групі неінфікованих жінок основними патоморфологічними змінами були ознаки незрілості плаценти і зміни васкуляризації та склерозування ворсин.

У більшості вивчених послідів від жінок, що народили у строк, при урогенітальній інфекції відзначали суттєві зміни ворсинчастого хоріона із залученням до патологічного процесу ворсин різного калібру. Реєстрували достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Установлена наявність дрібних некрозів ворсин у майже 1/3 випадків всіх спостережень, виявляли значні ділянки некрозів, але достовірної відмінності у групах порівняння не було. При цьому фіксували зниження об’єму хоріального епітелію порівняно з контрольною групою.

Заключення. Патоморфологічні зміни абортивного матеріалу та послідів від жінок з ІПСШ відображали основні ланки патогенезу інфекційного та запального процесів і були відмінними від таких змін за відсутності даної патології. Зокрема, при урогенітальній інфекції характерними є зміни, пов’язані із запальними проявами в абортусах, а у групі неінфікованих жінок – з ознаками незрілості плаценти та змінами васкуляризації та склерозування ворсин. При проведенні гістостереометрії також виявлені значні відмінності у структурі плацент жінок ІІІ (основної) та ІV (контрольної) груп, зокрема, достовірне збільшення питомої ваги мікропатології.

Питання профілактики ускладнень вагітності та прегравідарної підготовки у жінок із встановленим діагнозом ІПСШ є ключовими для попередження репродуктивних втрат.