Перебіг вагітності після грипу, перенесеного у І триместрі

Автор(и)

  • В.В. Камінський Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • О.І. Жданович Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • Т.В. Коломійченко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • А.Д. Деркач Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.153.14

Ключові слова:

вагітність, грип, фетоплацентарна дисфункція, акушерські і перинатальні ускладнення, новонароджений

Анотація

Кінцевою точкою негативного впливу несприятливих процесів в організмі матері при захворюванні на грип є формування фетоплацентарної недостатності, основа якої – порушення матково-плацентарного кровотоку.

Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності, стану плода і новонародженого після грипу, перенесеного у І триместрі вагітності.

Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок, що перехворіли на грип у І триместрі вагітності, з яких у 68 (56,7%) спостерігались ознаки фетоплацентарної дисфункції. Усіх вагітних розподілено на 2 групи: основну групу – 68 пацієнток з фетоплацентарною дисфункцією, групу порівняння – 52 вагітні без ознак фетоплацентарної недостатності.

Результати. В основній групі у 3 рази частіше, ніж у жінок без проявів фетоплацентарної недостатності (42,6% проти 15,4%; p<0,05), відзначено тяжкий перебіг грипу, що супроводжувався більш високою частотою клінічних проявів, зокрема, майже у всіх пацієнток (95,6% проти 67,3%; p<0,05) температура тіла підвищувалась до 38 оС і більше та у 61,7% жінок трималась протягом 4–6 діб (проти 11,5%; p<0,05). Серед ускладнень грипу найчастіше відзначали бронхіт (25,0% проти 9,3%; p<0,05), пневмонію (17,6% проти 5,7%; p<0,05), гайморити та фронтити (17,6% проти 7,7%; p<0,05). Загрозу переривання вагітності виявлено у 57,4% випадків, загрозу передчасних пологів – у 39,7% жінок. Найчастіше плацентарна дисфункція асоціювалась з дистресом плода (76,5% проти 13,5%; p<0,05) та затримкою його росту (54,4% проти 3,8%; p<0,05). У 32,4% проти 13,5% жінок діагностовано прееклампсію (p<0,05). Відзначено суттєво вищу частоту як багатоводдя (17,6%), так і маловоддя (10,3%).

Шляхом кесарева розтину в основній групі розроджено 35,3% жінок проти 15,4% – у групі порівняння (p<0,05). Передчасними були пологи у 17,6% жінок проти 7,7% (p<0,05). Відзначали передчасний вилив навколоплідних вод (17,6%) та патологічну крововтрату під час пологів (16,2%), дистрес плода під час пологів (48,5% проти 9,6%; p<0,05). Плацентарна дисфункція у матері, дистрес плода, недоношеність (17,6%) та гіпотрофія (22,1%) зумовили високу частоту асфіксій при народженні (46,5% проти 19,2%; p<0,05). У половини (51,5%) дітей діагностували дизадаптаційні синдроми, найчастішими серед яких були неврологічні порушення (32,4% проти 11,5%; p<0,05) та дихальні розлади (27,9% проти 7,7%; p<0,05).

Заключення. Перенесений у ранніх термінах вагітності грип з тяжким перебігом та високою частотою ускладнень асоціюється з високою частотою фетоплацентарної дисфункції та інших акушерських і перинатальних ускладнень. Це потребує більш детального дослідження для визначення факторів ризику та розроблення тактики ведення такої категорії вагітних.

Посилання

Fell DB, Platt RW, Lanes A et al. 2015. Fetal death and preterm birth associated with maternal influenza vaccination: systematic review. BJOG. 122(1):17-26. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12977;PMid:25040307

Harris JW. 1919. Influenza Occurring in Pregnant Women: A Statistical Study of Thirteen Hundred and Fifty Cases. Journal of the American Medical Association. 72(14):978-980 http://hdl.handle.net/2027/spo.5850flu.0016.585; https://doi.org/10.1001/jama.1919.02610140008002

Kiselyov OI. 2014. Outcomes of the 2009/11 influenza pandemic: Pregnancy, immunosuppression, influenza, and placental expression of endogenous retroviruses. SPb. 311-320.

Komine-Aizawa S, Suzaki A, Trinh QD et al. 2012. H1N1/09 influenza A virus infection of immortalized first trimester human trophoblast cell lines . Am J Reprod Immunol. 68:226-32. https://doi.org/10.1111/j.1600-0897.2012.01172.x; PMid:22762384

Littauer EQ, Esser ES, Antao OQ et al. 2017. H1N1 influenza virus infection results in adverse pregnancy outcomes by disrupting tissue-specific hormonal regulation. PLo S Pathog. 13(11):e1006757. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1006757; PMid:29176767 PMCid:PMC5720832

Meijer WJ, Wensing AM, Bruinse HW, Nikkels PG. 2014. High rate of chronic villitis in placentas of pregnancies complicated by influenza A/H1N1 infection . Infect Dis Obstet Gynecol. 2014:768380. https://doi.org/10.1155/2014/768380; PMid:24693211 PMCid:PMC3947755

Mertz D, Lo CK, Lytvyn L, Ortiz JR, Loeb M. 2019. Pregnancy as a risk factor for severe influenza infection: an individual participant data meta-analysis. BMC Infect Dis. 19(1):683. https://doi.org/10.1186/s12879-019-4318-3; PMid:31375073 PMCid:PMC6679491

Raj RS, Bonney EA, Phillippe M. 2014. Influenza, immune system, and pregnancy. Reprod Sci. 21(12):1434-1451. https://doi.org/10.1177/1933719114537720; PMid:24899469 PMCid:PMC4231130

Shpak IV. 2013. Influence of influenza infection in pregnant women on the state of uteroplacental and fetal-placental blood flow World of Medicine and Biology. 3:141-144.

Tkachenko RO, Kaminskyi VV, Khomenko OIu, Kaminskyi AV. 2016. Treatment of pregnant women with severe SARS. Guidelines. 28.

WHO launches new global influenza strategy. 11 March 2019, News release, Geneva. https://www.who.int/news-room/detail/11-03-2019-who-launches-new-global-influenza-strategy

World Health Organization. 2012. Weekly Epidemiological Record. 87(21):201–216.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-29

Номер

Розділ

Актуальні теми