Холестатичний гепатоз вагітних: питання етіопатогенезу, діагностики, менеджменту
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.153.8Ключові слова:
холестатичний гепатоз вагітних, внутрішньопечінковий холестаз вагітних, акушерський холестазАнотація
Холестатичний гепатоз вагітних ускладнює приблизно від 0,2% до 2% вагітностей і може призвести до збільшення ризику розвитку патології вагітності та плода.
У статті надана інформація про діагностику, методи лікування та можливі ризики для вагітної і плода, пов’язані з холестатичним гепатозом вагітних.
Діагноз холестатичного гепатозу вагітних, як правило, базується на клінічних (свербіж) та лабораторних (підвищений рівень жовчних кислот) ознаках. Рівні інших маркерів, що відображають функціональний стан печінки, таких, як аланін-амінотрансфераза та аспартатамінотрансфераза, також часто підвищені, і це вимагає проведення диференціальної діагностики з іншими патологічними станами, що призводять до дисфункції печінки.
Холестатичний гепатоз вагітних зумовлює підвищений ризик розвитку передчасних пологів, дистресу плода, респіраторного дистрес-синдрому новонародженого та мертвонародження. Є дані, що зі збільшенням рівня жовчних кислот зростає і ризик несприятливих наслідків для новонароджених. Терапія урсодезоксихолевою кислотою зменшує материнські симптоми, але не доведено, що ця терапія зменшує ризики для плода. Жінки з діагнозом холестатичного гепатозу вагітних мають високі ризики виникнення рецидиву під час наступних вагітностей та розвитку гепатобіліарної хвороби у подальшому житті.
Посилання
South Australian Perinatal practice guidelines «Obstetric cholestasis». 2016.
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. 2011, April. Obstetric Cholestasis. Green top Guidelines Guideline 43. RCOG: London.
Wood AM, Livingston EG, Hughes BL, Kuller JA. 2018. Intrahepatic Cholestasis of Pregnancy:A Review of Diagnosis and Management. Obs. and gyn. survey. 73(2):103-109. https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000000524; PMid:29480924
Germain AM, Carvajal JA, Glasinovic JC et al. 2002. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: an intriguing pregnancyspecific disorder. J. Soc. Gynecol. Investig. 9:10-14. https://doi.org/10.1177/107155760200900103; PMid:11839502
Pusl Т, Beuers U. 2007. Intrahepatic cholestasis of pregnancy. Orphan et J. Rare Dis. 2:26. https://doi.org/10.1186/1750-1172-2-26; PMid:17535422 PMCid:PMC1891276
Zecca E. 2006. Intrahepatic cholestasis of pregnancy and neonatal respiratory distress syndrome. Pediatrics 117:1669-1672. https://doi.org/10.1542/peds.2005-1801; PMid:16651322
Bicocca MJ et al. 2018. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: Review of six national and regional guidelines. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology 231:180-187. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2018.10.041; PMid:30396107
PauliMagnus C, Meier PJ, Stieger B. 2010. Genetic determinants of drug induced cholestasis and intrahepatic cholestasis of pregnancy. Semin. Liver Dis. 30;2:147-159. https://doi.org/10.1055/s-0030-1253224; PMid:20422497
Palmer DG, Eads J. 2000. Obstetric cholestasis of pregnancy: A critical review. J Perinat Neonat Nurs 14:39-52. https://doi.org/10.1097/00005237-200006000-00004; PMid:11249293
Williamson C, Girling J. 2011. Obstetric cholestasis. In: James DK, Steer PJ, Weiner CP, Gonik B, Crowther C, Robson SC editors. High risk pregnancy. Fourth ed. Philadelphia: Elsevier: 843-846.
Geenes V, Williamson C. 2009. Intrahepatic cholestasis of pregnancy. World J Gastroenterol 15:2049-66. https://doi.org/10.3748/wjg.15.2049; PMid:19418576 PMCid:PMC2678574
Williamson C, Hems LM, Goulis DG, Walker I, Chambers J et al. 2004. Clinical outcome in a series of cases of obstetric cholestasis identified via a patient support group. BJOG 111:676-81. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2004.00167.x; PMid:15198757
Martineau M, Raker C, Powrie R, Williamson C. 2014. Intrahepatic cholestasis of pregnancy is associated with an increased risk of gestational diabetes. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 176:80-85. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2013.12.037; PMid:24462052
Wikström Shemer C, Marschall HU, Ludvigssun JF, Stephansson O. 2013. Intrahepatic cholestasis of pregnancy and associated adverse pregnancy and fetal outcomes: a 12-year population-based cohort study. BJOG 120:717-23. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12174; PMid:23418899
Paternoster DM, Fabris F, Palù G, Santarossa C, Bracciante R et al. 2002. Intrahepatic cholestasis of pregnancy in hepatitis C virus infection. Acta Obs Gyn Scan 81:99-103. https://doi.org/10.1034/j.1600-0412.2002.810202.x; PMid:11942897
Lammert F, Marschall HU, Glantz A, Matern S. 2000. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: molecular pathogenesis, diagnosis and management. J. Hepatol. 33:1012-1021. https://doi.org/10.1016/S0168-8278(00)80139-7
Reyes H, Sjovall J. 2003. Bile acids and progesterone metabolites in intrahepatic cholestasis of pregnancy. Ann. Med. 32;2:94-106. https://doi.org/10.3109/07853890009011758; PMid:10766400
Reyes H. 2008. Sex hormones and bile acids in intrahepatic cholestasis of pregnancy. Hepatology 47:376-79. https://doi.org/10.1002/hep.22139; PMid:18220280
Geenes V, Chappell LC, Seed PT, Knight M, Williamson C. 2014. Association of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy with adverse outcomes: a prospective population-based case-control study Hepatology vol/is/59/4(1482-91). https://doi.org/10.1002/hep.26617; PMid:23857305 PMCid:PMC4296226
Walker IAL, Nelson-Piercy C, Williamson C. 2002. Role of bile acid measurement in pregnancy. Anals Clin Biochem. 39:105-14. https://doi.org/10.1258/0004563021901856; PMid:11928758
Nichols AA. 2005. Cholestasis of pregnancy: a review of the evidence. J. Perinat. Neonatal. Nurs. 19:217-225. https://doi.org/10.1097/00005237-200507000-00007; PMid:16106229
Fagan EA. 2002. Intrahepatic cholestasis of pregnancy. Clin Liver Dis. 3:603-632. https://doi.org/10.1016/S1089-3261(05)70087-8
Ovadia C, Seed P et al. 2019, April. Association of adverse perinatal outcome on intrahepatic cholestasis of pregnancy with biochemical markers. The Lancet, 393, 10174, 899-909. Last accessed at https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(18)31877-4/fulltext.
Huy A Tran. 2006. Biochemical tests in pregnancy Australian Prescriber Volume 20;4.
Egan N, Bartels A et al. 2012. Reference standard for serum bile acids in pregnancy BJOG 119:493-498. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03245.x; PMid:22251417
Juusela AL, Cordero L, Gimovsky M, Nazir M. 2019, Nov 23. Correlation of bile acids and aspartate-aminotransferase with outcomes in cholestasis of pregnancy. J Neonatal Perinatal Med. https://doi.org/10.3233/NPM-190276; PMid:31796691
Geenes V, Chappell LC, Seed PT, Steer PJ, Knight M, Williamson C. 2014. Association of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy with adverse pregnancy outcomes: A prospective population-based case-control study. Hepatology 59:1482-91. https://doi.org/10.1002/hep.26617; PMid:23857305 PMCid:PMC4296226
Lee RH, Kwok KM, Ingles S, Wilson ML, Mullin P, Incerpi M et al. 2008. Pregnancy outcomes during an era of aggressive management for intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am J Perinatol. 25:341-5. https://doi.org/10.1055/s-2008-1078756; PMid:18509787
Saleh MM, Abdo KR. 2007. Consensus on the management of obstetric cholestasis:National UK survey. BJOG 114:99-103. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2006.01102.x; PMid:17081185
Glantz A, Marschall H-U, Lammert F, Matteson L-A. 2005. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: a randomized controlled trial comparing dexamethasone and ursodeoxycholic acid. Hepatology 42:1399-1405. https://doi.org/10.1002/hep.20952; PMid:16317669
Egan A. K.D. B. C. J. J. O., Bartels A, O'Donoghue K. 2012. Reference standard for serum bile acids in pregnancy. BJOG 119:493-8. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03245.x; PMid:22251417
Chappell LC, Gurung V, Seed PT, Chambers J, Williamson C, Thornton JG, on behalf of the PITCH study consortium. 2012. Ursodeoxycholic acid versus placebo, and early term delivery versus expectant management, in women with intrahepatic cholestasis of pregnancy: semi factorial randomised clinical trial. BMJ 344:e3799. https://doi.org/10.1136/bmj.e3799; PMid:22695903 PMCid:PMC3420230
Nicastri PL, Diaferia A, Tartagni M, Loizzi P Fanelli M. 1998. A randomised placebo controlled trial of ursodeoxycholic acid and S-adenosylmethionine in the treatment of intrahepatic cholestasis of pregnancy. Br J Obst Gynaecol 105:1205-07. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1998.tb09976.x; PMid:9853771
Jenkins JK, Boothby LA. 2002. Treatment of itching associated with intrahepatic cholestasis of pregnancy. Ann Pharmacother. 36:1462-5. https://doi.org/10.1345/aph.1A479; PMid:12196068
Geenes V, Chambers J, Khurana R, Wikström Shemer E, Sia W, Mandair D et al. 2015. Rifampicin in the treatment of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 189:59-63. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2015.03.020; PMid:25864112
Gurung V, Stokes M, Middleton P, Milan SJ, Hague W, Thornton JG. 2013. Interventions for treating cholestasis in pregnancy. Cochrane Database of Systematic Reviews 6;CD000493. DOI: 10.1002/14651858.CD000493.pub2. Available from URL: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/14651858.CD000493.pub2/pdf/standard
British Medical Association, Pharmaceutical Society of Great Britain. 2010. Vitamin K. British National Formulary. London: British Medical Association, Pharmaceutical Society of Great Britain.
Arrese M, Reyes H. 2005. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: A past and present riddle. Annals of Hepatol 5:202-5. https://doi.org/10.1016/S1665-2681(19)32012-5
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
