Роль м’язово-фасціального синдрому та дисфункції у розвитку синдрому хронічного тазового болю у жінок (Огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.103Ключові слова:
хронічний тазовий біль, міофасціальний синдром, нідлінг, постізометрична релаксація м’язів, релізингАнотація
Хронічний тазовий біль (ХТБ), згідно з визначенням класифікації хронічних больових синдромів, запропонованої Міжнародною асоціацією з вивчення болю – IASP (International Association of Study of Pain), і у зв’язку зі своєю високою клінічною значущістю, виділений у самостійну нозологічну структуру і визначається як біль у ділянці проекції таза (у нижній частині живота і попереку), переважно між пупком і лобковим зчленуванням, який зберігається протягом не менше шести місяців і порушує нормальне функціонування організму.
Міофасціальний синдром тазового болю (Myofascial pelvic pain syndrome – MPPS) в англомовній літературі входить до підгрупи етіології ХТБ. Сам по собі міофасціальний синдром тазового болю не несе прямої загрози для життя і здоров’я і не вимагає ургентної допомоги. Але сьогодні його практично не діагностують і не розглядають як джерело хронічного болю і дисфункції у ділянці таза. Такі пацієнти, на жаль, залишаються без належного лікування і не можуть позбутися почуття тяжкого болю. Вони часто отримують непотрібне лікування, аж до хірургічних втручань. Ця проблема стає причиною неврозу, депресії, статевої дисфункції і, у кінцевому підсумку, погіршення якості життя. ХТБ рідко відображає єдиний патологічний процес і повинен оцінюватися з точки зору патології різних фізіологічних систем, у тому числі репродуктивної, сечостатевої, травної, кістково-м’язової та нервової.
Виходячи з цілісного уявлення про багатофакторну природу ХТБ, лікування даної категорії пацієнток вимагає комплексного підходу із залученням фахівців різного профілю. Особливу увагу під час диференціальної діагностики ХТБ у жінок необхідно звернути на абдомінальний міофасціальний больовий синдром, роль якого сьогодні недооцінюється. Тому знання про основні напрямки діагностики та лікування ХТБ, зумовленого міофасціальним синдромом, повинні бути добре відомі лікарям.
Посилання
Bubnov RV. 2010. Ispolzovanie triggernoy tochki «suhoy» iglyi pod ultrazvukovyim kontrolem dlya lecheniya miofastsialnoy boli (tehnologicheskie innovatsii i obzor literaturyi). LIkarska sprava 5–6(1106):56–64.
Zozulya IS, Bredihin AV. 2011. Miofastsialnyiy bolevoy sindrom: diagnostika, lechenie. Ukrainskiy medichniy chasopis 3(83):V–VI.
Ivanichev GA. 1997. Manualnaya terapiya: Rukovodstvo. Kazan, Progress:448.
Kuznetsova IV. 2017. Hronicheskaya tazovaya bol – zhenskaya problema. Ginekologiya 19;36:62–67.
Levit K, Zahse Y, Yanda V. 1993. Manualnaya meditsina. Per. s cheshsk.: 512.
Makatsariya AD, Bitsadze VO. 2011. Tazovaya bol v ginekologii. Ginekologiya 13(1):39–44.
Pravdivtsev VA, Kozlov SB, Efremenkov SV i dr. 2003. Fiziologiya boli i obezbolivayuschey sistemyi organizma. Vestnik Smolenskoy meditsinskoy akademii 4:87–96.
Trevell DG, Simons DG. 2005. Miofastsialnyie boli. M, Meditsina.
ACOG practice bulletin no. 51. chronic pelvic pain. Obstetrics and Gynecology 103(3):589-605. 2004. https://doi.org/10.1097/00006250-200403000-00045; PMid:14990428
Ahmed S, Khattab S, Haddad C, Babineau J, Furlan A, Kumbhare D. 2018, Dec. Effect of aerobic exercise in the treatment of myofascial pain: a systematic review. J Exerc Rehabil. 14(6):902-910. https://doi.org/10.12965/jer.1836406.205; PMid:30656147 PMCid:PMC6323330
Breivik H, Borchgrevink PC, Allen SM, Rosseland LA, Romundstad L, Hals EK, Kvarstein G, Stubhaug A. 2008. Assessment of pain. British Journal of Anaesthesia 101(1):17-24. https://doi.org/10.1093/bja/aen103; PMid:18487245
Bron C, Dommerholt JD. 2012. Etiology of myofascial trigger points. Curr Pain Headache Rep. 16:439-444. https://doi.org/10.1007/s11916-012-0289-4; PMid:22836591 PMCid:PMC3440564
Coosemans A, Moerman P, Vergote I et al. 2009. Wilm's tumor gene 1(WT1) over expression in neurons in deep endometriosis: a pilot study. Fertil Steril 91(4):1441-4. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.06.042; PMid:18722603
Chapron C, Santulli P, Steuli I et al. 2012. Endometriosis: causes of pain. Int J Gynecol Obstet 119:S177. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(12)60095-2
Edwards J, Knowles N. 2003. Superficial dry needling and active stretching in the treatment of myofascial pain - A randomised controlled trial. Acupunct in Med. 21:80-86. https://doi.org/10.1136/aim.21.3.80; PMid:14620302
Flor H, Turk DC. 2011. Chronic Pain: An Integrated Biobehavioral Approach. Seattle: IASP Press.
Giamberardino MA. 2008. Women and visceral pain: are the reproductive organs the main protagonists? Minireview at the occasion of the "European week against pain in women 2007". Eur J Pain 12(3):257-60. https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2007.11.007; PMid:18249016
Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. In: Chronic Pelvic Pain, ed. P. Vercellini; London, UK: Blackwell Publishing. 2011: 1-6 https://doi.org/10.1002/9781444391855.ch1; PMid:21205289 PMCid:PMC3024246
Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. In: Chronic Pelvic Pain, ed. P. Vercellini; London, UK: Blackwell Publishing. 2011: 1-6. https://doi.org/10.1002/9781444391855.ch1; PMid:21205289 PMCid:PMC3024246
Gyang A, Hartman M, Lamvu G. 2013, Mar. Musculoskeletal causes of chronic pelvic pain: what a gynecologist should know. Obstet. Gynecol. 121;3:645-650. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318283ffea; PMid:23635629
Kalichman K, Vulfsons S. 2010. Dry needling in the management of musculoskeletal pain. J Am Board Fam Med. 23:640-646. https://doi.org/10.3122/jabfm.2010.05.090296; PMid:20823359
Lucas N, Macaskill P, Irwig L et al. 2009. Reliability of physical examination for diagnosis of myofascial trigger points. A systematic review of the literature. Clin J Pain. 25:80-89. https://doi.org/10.1097/AJP.0b013e31817e13b6; PMid:19158550
Lundeberg T, Lund I. 2008. Is there a role for acupuncture in endometriosis pain, or "endometrialgia." Acupunct Med. 26:94-110. https://doi.org/10.1136/aim.26.2.94; PMid:18591909
Meister MR, Shivakumar N, Sutcliffe S, Spitznagle T, Lowder JL. 2018, Nov. Physical examination techniques for the assessment of pelvic floor myofascial pain: a systematic review. Am J Obstet Gynecol. 219(5):497.e1-497.e13. Epub 2018 Jun 28; https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.06.014; PMid:29959930 PMCid:PMC6239942
Mustafa Aziz YILDIRIM, Kadriye ÖNEŞ, Gökşen GÖKŞENOĞLU. 2018, Dec. Effectiveness of Ultrasound Therapy on Myofascial Pain Syndrome of the Upper Trapezius: Randomized, Single-Blind, Placebo-Controlled Study. Arch Rheumatol. 33(4): 418-423. https://doi.org/10.5606/ArchRheumatol.2018.6538; PMid:30874250 PMCid:PMC6409164
Sikdar S, Shah JP, Gebreab T et al. 2009. Novel applications of ultrasound technology to visualize and characterize myofascial trigger points and surrounding soft tissue. Arch Phys Med Rehabil. 90:1829-838. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2009.04.015; PMid:19887205 PMCid:PMC2774893
Spitznagle TM, Robinson CM. 2014, Sep. Myofascial pelvic pain. Obstet Gynecol Clin North Am. 41(3):409-32. Epub 2014 Jul 9. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2014.04.003; PMid:25155122
Jarrell JF, Vilos GA, Allaire C et al. 2005. Consensus guidelines for the management of chronic pelvic pain. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 27(8):781-826. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)30732-0
Jarell J, Giamberardino MA, Robert M, Nasr-Esfahani M. 2011. Bedside Testing for Chronic Pelvic Pain: Discriminating Visceral from Somatic Pain. Pain Res Treat. 201:692102. https://doi.org/10.1155/2011/692102; PMid:22135736 PMCid:PMC3216293
Unverzagt C, Berglund K, Thomas JJ. 2015, Jun. Dry Needling for Myofascial Trigger Point Pain: A Clinical Commentary. Int J Sports Phys Ther. 10(3):402–418. https://www.practicalpainmanagement.com/treatments/rehabilitation/vibration-chronic-pain
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
