Показники імунної системи після корекції клімактеричного синдрому у жінок з лейоміомою матки та гіперплазією ендометрія

Анотація

Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції клімактеричного синдрому (КС) шляхом застосування методу послідовної профілактики та лікування КС у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) та гіперплазією ендометрія (ГЕ) на підставі дослідження показників імунної системи.

Матеріали та методи. На підставі прогнозування з використанням математичної моделі у жінок з ЛМ та ГЕ в період пре- і постменопаузи відібрано пацієнток групи ризику щодо розвитку КС і вивчено стан їхньої імунної системи до та після застосування корекції КС шляхом послідовної профілактики та лікування.

Профілактику симптомів КС проводили у 184 жінок віком від 40 до 53 років з наявністю ознак ЛМ та ГЕ, у яких при затримках менструації на 3–6 міс спостерігались симптоми КС и маткова кровотеча. Їм протягом одного року проводили профілактику КС з використанням контрацептивного препарату, який містить натуральний естроген естрадіолу валерат та гестаген дієногест. Пацієнтки були розподілені на групи залежно від наявності або відсутності ознак ЛМ, ГЕ та КС: жінки з ЛМ та КС (n=60), жінки з ЛМ без КС (n=37), жінки з ГЕ та КС (n=37), жінки з ГЕ без КС (n=25), жінки з КС без ЛМ та ГЕ (n=25). Пацієнткам з ЛМ та КС (n=60), які увійшли до основної групи, додатково застосовували імуномодулятор, що містить меглюміну акридонацетат, та свічки, які містять інтерферон рекомбінований альфа-2b. До контрольної групи увійшли 50 жінок тієї самої вікової категорії без наявності ЛМ, ГЕ та КС.

Після профілактики у 24 жінок основної групи відновився регулярний менструальний цикл і зникли симптоми КС, в інших 36 жінок розвинулась менопауза, і вони увійшли до 1-ї лікувально-профілактичної (1-Л-П) групи пацієнток, яким призначили розроблений та запропонований нами лікувальний комплекс і у яких дослідили ефективність корекції КС шляхом застосування методу послідовної профілактики та лікування симптомів КС.

Лікування КС, яке включало комплекс препаратів: комбінований рослинний препарат, що містить у складі циміцифугу, препарат з мікроводорості Spirulina platensis, пектин, та анксіолітичний засіб з діючою речовиною мебікар, проводили протягом одного року у 193 жінок віком від 48 до 60 років. Цих жінок було розподілено на групи: жінки з ЛМ після профілактики КС входили до 1-ї Л-П групи (n=36); жінки без застосування попередньої профілактики КС: пацієнтки з ЛМ, КС та природною менопаузою увійшли до 1-ї лікувальної (1-Л) групи (n=31), жінки з ЛМ без КС увійшли до 2-ї лікувальної (2-Л) групи (n=40), жінки з ГЕ та КС – до 3-ї лікувальної (3-Л) групи (n=25), жінки з ГЕ без КС – до 4-ї лікувальної (4-Л) групи (n=27), жінки з КС без ЛМ та ГЕ – до 5-ї лікувальної (5-Л) групи (n=34). До контрольної групи включено 35 жінок тієї самої вікової категорії без наявності ЛМ, ГЕ та КС.

Наявність ознак ЛМ та ГЕ визначали за даними ультразвукового дослідження матки за результатами гістологічного дослідження ендометрія. Інтенсивність симптомів КС оцінювали за допомогою модифікованого індексу Купермана (МІК). Для оцінювання ефективності послідовної профілактики та лікування КС у жінок з ЛМ та ГЕ імуноферментним методом досліджували рівень IgA, IgG, IgM, інтерлейкінів-1 і 2 (ІЛ-1, ІЛ-2), фактора некрозу пухлини (ФНП) до та після застосування профілактики та лікування КС. Порівняння у групах проводили за допомогою кутового перетворення Фішера. Параметричні показники при нормальному розподіленні порівнювали за допомогою t-критерію Стьюдента. У роботі їхні кількісні значення наведені у формі середнього арифметичного та його помилки.

Результати. Після лікування у жінок з ГЕ та КС (n=25) та у жінок з КС без ЛМ та ГЕ (n=34) показники гуморального імунітету IgA, IgG, IgM, ІЛ-1, ІЛ-2 та ФНП вірогідно не відрізняються від показників у здорових жінок (р>0,05). У жінок з ЛМ та КС 1-Л-П групи (n=36), яким застосовували профілактику КС, після лікування спостерігалось статистично значуще підвищення рівня IgA – на 29%, IgM – на 25%, зниження рівня ІЛ-1 в 1,3 разу, а ФНП – в 1,8 разу. А у жінок 1-Л групи (n=31), яким профілактику КС не проводили, спостерігалось підвищення рівня IgA на 25%, IgM – на 19% порівняно з показниками до лікування (р<0,05). Їхній рівень, так само, як і рівень IgG та ФНП після лікування, статистично не відрізняється від цих показників у здорових жінок у період менопаузи (р>0,05), а рівень ІЛ-1 залишився в 1,6 разу вищий, ніж у здорових жінок (р<0,05).

Послідовне застосування профілактики та лікування КС за розробленим нами методом дозволяє знизити інтенсивність симптомів КС у жінок з ЛМ та КС (n=36) після профілактики за даними МІК в 1,26 разу порівняно з жінками в групі з ЛМ, КС та природною менопаузою (n=31), в 1,28 разу порівняно з жінками з ГЕ та КС (n=25), в 1,39 разу порівняно з жінками з КС без ЛМ та ГЕ (n=34) після лікування за запропонованим нами методом без проведення попередньої профілактики.

Заключення. Корекція КС шляхом застосування запропонованого методу послідовної профілактики та лікування дозволяє зменшити інтенсивність симптомів КС у жінок з ЛМ та КС за даними МІК в 1,26–1,39 разу, відновити показники гуморальної ланки імунної системи і попередити виснаження факторів протипухлинного захисту.