Результати вивчення факторів ризику розвитку цереброваскулярних хвороб у жінок міста Києва

Автор(и)

  • Г.О. Слабкий ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • М.М. Прокопів Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.54

Ключові слова:

м. Київ, жінки, цереброваскулярні хвороби, фактори ризику

Анотація

Цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) у розвинутих  країнах світу посідають друге місце серед всіх причин смерті та стають головною причиною інвалідизації населення в працездатному віці. Профілактика розвитку цереброваскулярних захворювань скерована на усунення або зменшення дії факторів ризику.

Мета дослідження: встановлення факторів ризику розвитку ЦВХ у жінок віком до 40 років, які проживають у м. Києві.

Матеріали та методи. З використанням соціологічного методу було опитано 420 жінок віком до 40 років, які проживають у м. Києві. Для проведення дослідження було використано адаптовану універсальну анкету. Результати обробляли з використанням статистичного методу та методу структурно-логічного аналізу.

Результати. Установлено, що до 32,0% жінок мають фактори ризику розвитку ЦВХ медичного характеру, до 69,0% – спадкового характеру, до 69,0% – такі, що пов’язані зі способом життя, та до 32,0% – соціально-економічного характеру. Серед жінок без встановленого діагнозу ЦВХ гіпертонічну хворобу фіксували у 24,6±2,2% опитаних. При цьому 21,9±2,1% з них не виконує рекомендацій лікаря щодо способу життя та 13,8±1,7% – рекомендацій лікаря щодо вживання лікарських засобів.

Серед жінок із встановленим діагнозом ЦВХ гіпертонічну хворобу реєстрували у 31,7±2,3% опитаних. При цьому з них не виконує рекомендацій лікаря щодо способу життя 48,7±2,5% та рекомендацій лікаря щодо вживання лікарських засобів 38,5±2,4%. Зазначене є високим ризиком розвитку церебрального інсульту.

Заключення. Серед жінок м. Києва віком до 40 років встановлено високий рівень наявності факторів ризику розвитку цереброваскулярних захворювань, що потребує впровадження комплексних інформаційно-оздоровчих профілактичних програм.

Посилання

Kulesh SD i dr. 2008. Analiz tendentsiy zabolevaemosti tserebrovaskulyarnymi boleznyami zhiteley Grodnenskoy oblasti v 2001–2005 gody. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta 1:58–61.

Gusev EI, Konovalov AN, Skvortsova VI i dr. 2009. Nevrologiya. Natsionalnoe rukovodstvo. M, GEOTAR-Media:1035.

Zhdan VM, Kitura YeM, Babanina MIu ta in. 2008. Kardiolohiia v praktytsi simeinoho likaria: navch. posib. Poltava:430.

Mishchenko TS. 2008. Epidemiolohiia nevrolohichnykh zakhvoriuvan v Ukraini. HenpoNews. 3(07):76–77.

Prokopiv MM, Slabkyi HO. 2019. Faktory ryzyku rozvytku tserebrovaskuliarnyh hvorob u zhyteliv mehapolisa. Ukrainskyi visnyk medyko-sotsialnoi ekspertyzy 3–4(33–34):7–12.

Suslina ZA, Varakin YuYa, Vereschagin NV. 2009. Sosudistyie zabolevaniya golovnogo mozga: Epidemiologiya. Osnovy profilaktiki. 2-e izd. M, MEDpress-inform:352.

Shnayder NA, Nikulina SYu. 2007. Insult. Tserebralnyie oslozhneniya arterialnoy gipertonii. Rostov n/D, Feniks; Krasnoyarsk, Izdatelskie proektyi:320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю