Сучасний метод внутрішньоутробного лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.43Ключові слова:
парвовірусна інфекція, неімунна водянка плода, внутрішньоутробна гемотрансфузіяАнотація
При ультрасонометричному дослідженні плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, було встановлено 36/129 (27,9%) випадків розвитку неімунної водянки плода у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у ІІ триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів при підтвердженому інфікуванні матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево.
У ході проведення дослідження було встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії госпіталізовано 11 вагітних з неімунною водянкою плода, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4–25,7 тижня вагітності (у середньому – 24,0±0,2 тижня). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках була підтверджена тяжка фетальна анемія. У решти 6 плодів стан був термінальний через відмову матері від спроб проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії або через невчасне прибуття до стаціонару. Ураховуючи результати виконаного дослідження, було проведено оцінювання ефективності лікування неімунної водянки плода, інфікованого парвовірусом В19, з тяжкою фетальною анемією та проаналізовані наслідки.
Установлено, що успішне лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією, у ІІ триместрі вагітності відбувається у 72,7% (OR=95%) випадків після проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії порівняно зі 100% летальністю при тяжкій фетальній анемії у плодів з неімунною водянкою, яким не проводили лікування. Установлені критерії ефективності проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії, такі, як: вчасна діагностика тяжкої фетальної анемії у інфікованого плода з неімунною водянкою, вибір оптимального терміну для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії, визначення показників віремії у пуповинній крові, компенсаторних можливостей плода на підставі допплерометричних даних пікової систолічної швидкості кровотоку у середній мозковій артерії та змін кровотоку у венозній протоці плода. Це сприяє зниженню перинатальних втрат.
Посилання
Bondarenko NP, Osadchuk SV. 2018. Ehograficheskaya simptomatika vnutriutrobnogo infitsirovaniya ploda parvovirusom V19. Reproduktivnoe zdorove. Vostochnaya Evropa 8;1:76–83.
Veropotvelyan NP, Bondarenko AA. 2012. Diagnostika i lechenie gemoliticheskoy bolezni ploda na sovremennom etape. Zdorove zhenschiny 8(74):106–111.
Safonova IN. 2014. Antenatalnyie dopplerograficheskie monitoringi pri beremennosti vyisokogo perinatalnogo riska. Obzor sovremennoy literaturyi. Meditsinskie aspektyi zdorovya zhenschiny 83(8):2-12.
Chauvet A, Dewilde A, Thomas D, Joriot S, Vaast P, Houfflin-Debarge V, Subtil D. 2011. Ultrasound diagnosis, management and prognosis in a consecutive series of 27 cases of fetal hydrops following maternal parvovirus B19 infection. Fetal Diagn Ther. Epub 2011 Apr 18 Fetal Diagn Ther. 30:41-47. https://doi.org/10.1159/000323821; PMid:21502743
Chan LW, Lau TK, Chung TK. 2006. Fetal anemia as a cause of fetal injury: diagnosis and management. Curr Opin Obstet Gynecol. 18(2):100-105. https://doi.org/10.1097/01.gco.0000192981.69352.dc; PMid:16601468
Cosmi E, Giancarlo M, Chiaie LD et al. 2002. Noninvasive diagnosis by Doppler ultrasonography of fetal anemia resulting from parvovirus infection. American Jornal of Obstetrics Gynecology. 187(5):1290-1293. https://doi.org/10.1067/mob.2002.128024; PMid:12439522
Chiasaka H, Morita E., Yaegashi N, Sugamura K. 2003, Nov-Dec. Parvovirus B19 and the pathogenesis of anaemia. Rev Med Virol. 13(6):347-59. https://doi.org/10.1002/rmv.395; PMid:14625883
Delle Chiaie L, Buck G, Grab D, Terinde R. 2001. Prediction of fetal anemia with Doppler measurement of the middle cerebral Artery peak systolic velocity in pregnancies complicated by maternal blood group alloimmunization or parvovirus B19 infection. Ultrasound Obstet Gynecol. 18(3):232-236. https://doi.org/10.1046/j.0960-7692.2001.00540.x; PMid:11555452
De Jong EP, de Haan TR, Kroes AC et al. 2006, May. Parvovirus B19 infection in pregnancy. J Clin Virol. 36(1):1-7. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2006.01.004; PMid:16488187
Dijkmans AC, de Jong EP, Dijkmans BA, Loprion E, Vosses A, Walther FJ et al. 2012. Parvovirus B19 in pregnancy: prenatal diagnosis and management of fetal complications. Curr OpinObstet Gynecol 24:95-101. https://doi.org/10.1097/GCO.0b013e3283505a9d; PMid:22249146
Enders M, Klingel K, Weidner A, Baisch C, Kandolf R, Schalasta G, Enders G. 2010, Nov. Risk of fetal hydrops and non-hydropic late intrauterine fetal death after gestational parvovirus B19 infection. J Clin Virol. 49(3):163-8. Epub 2010 Aug. 21. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2010.07.014; PMid:20729141
Enders M, Weidner A, Zoellner I, Searle K, Enders G et al. 2004, Jul. Fetal morbidity and mortality after acute human parvovirus B19 infection in pregnancy: prospective evaluation of 1018 cases. Prenat Diagn. 24(7):513-8. https://doi.org/10.1002/pd.940; PMid:15300741
Friszer S, Maisonneuve E, Macé G, Castaigne V, Cortey A, Mailloux A, Pernot F, Carbonne B. 2015, Nov. Determination of optimal timing of serial in-utero transfusions in red-cell alloimmunization. Ultrasound Obstet Gynecol. 46(5):600-5. https://doi.org/10.1002/uog.14772; PMid:25523966
Goncalves L. Romero R, Silva MF. 1995. Reverse flow in the ductus venosus: Anominoussign, Am J ObstetGynecol. 172(1):266. https://doi.org/10.1016/0002-9378(95)90724-6
Hernandez-Andrade Е, Scheier M, Dezerega V, Carmo A and Nicolaides KH. 2004. Fetal middle cerebral artery peak systolic velocity in the investigation of non-immune hydrops. Ultrasound Obstet Gynecol 23:442-445. Published online 24 February 2004 in Wiley InterScience (www.interscience.wiley.com). https://doi.org/10.1002/uog.1009; PMid:15133792
Hofstaetter C, Gudmundsson S. 2010. Venous Doppler in the Evaluation of Fetal Hydrops. J.Obstetrics and Gynecology International Volume. Article ID 430157 7 pages. https://doi.org/10.1155/2010/430157; PMid:20454533 PMCid:PMC2864890
Mari G. 2005. Middle cerebral artery peak systolic velocity for the diagnosis of fetal anemia: the untold story. Ultrasound Obstet Gynecol 25:323-330. https://doi.org/10.1002/uog.1882; PMid:15789353
Mackie FL, Pretlove SJ, Martin WL, Donovan V, Kilby MD. 2015. Fetal Intracardiac Transfusions in Hydropic Fetuses with Severe Anemia. Fetal Diagn Ther. 38(1):61-4. Epub 2015 Feb 3. https://doi.org/10.1159/000369798; PMid:25659426
Moise KJ, Argoti PS. 2012. Management and prevention of red cell alloimmunization in pregnancy: A systematic review. Obstet Gynecol 120(5):1132-9. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31826d7dc1; PMid:23090532
Samson J, Block D, Mari G. 2010, Dec. Middle cerebral artery Doppler for managing fetal anemia. Clin Obstet Gynecol. 53(4):851-7. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181fbaf6d; PMid:21048452
Slaghekke F, Pasman S, Veujoz M, Middeldorp JM, Lewi L et al. 2015, June. Middle cerebral artery peak systolic velocity to predict fetal hemoglobin levels in twin anemia-polycythemia sequence. Ultrasound Obstet Gynecol. 46:432-436. https://doi.org/10.1002/uog.14925; PMid:26094734
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
