Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.7Ключові слова:
стан плода, інтранатальне оцінювання, гіпоксемія, кардіотокографія, лактатАнотація
Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода.
Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення.
Наведено також актуальні дані і базові аспекти використання сучасних технологій оцінювання стану плода – кардіотокографії (КТГ), електрокардіографії (ЕКГ) плода, взяття проби крові із передлеглої головки. Особливу увагу приділено кардіотокографії як «золотому стандарту» оцінювання стану плода. Висвітлено основні моменти комп’ютерної системи КТГ Девіса–Редмана. Акцентовано увагу на необхідності володіння сучасним лікарем візуальним оцінюванням зразків КТГ. Подано відомості про інвазивні технології, які використовуються для ідентифікації стану газообміну внутрішньоутробного плода. Підкреслено роль проведення на регулярній основі тренінгів медичного персоналу з технологій інтранатального оцінювання стану плода з використанням класифікаційних критеріїв КТГ і рекомендацій FIGO, що є необхідною умовою досягнення позитивних результатів у перинатальній охороні плода.
Посилання
Gorbulina OA. 2010. Prognozirovanie neblagopriyatnyih ishodov pri razlichnyh variantah preinduktsii i induktsii rodov. Avtoref. diss. kand. med. nauk: 14.01.01. Rostov na Donu:27.
Guk LA, Semerinskaya IA, Nazarenko LG. 2020. Osobennosti krovotoka v sredney mozgovoy arterii ploda v funktsionalnom teste s akusticheskoy stimulyatsiey. Zdorove zhenschiny 3:23–26.
Nazarenko LG, Guk LA, Semerinskaya IA. 2020. Znachenie funktsionalnyh prob s akusticheskoy stimulyatsiey i zaderzhkoy dyihaniya dlya otsenki adaptatsionnyih resursov ploda v rodah i neonatalnom periode. Shlyahi rozvitku nauki v suchasnyh kryzovyh umovah: tezi dop. I mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi Iternet-konferentsii, 28–29 travnya 2020 r. Dnipro. 2:110–113.
Radzinskiy VE. 2017. Akusherskaya agressiya V. 2.0. M, Izd-vo zhurnala Status Praesens:872.
Chukanova AN, Bashmakova NV, Tsyivyan PB. 2018. Elektrokardiografiya ploda kak optimalnyiy sposob otsenki ego sostoyaniya. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 1:77–81. https://doi.org/10.17116/rosakush201818177-81
Shabalov NP. 2003. Asfiksiya novorozhdennyih. M, Medpressinform:368.
Shevchenko YuL. 2000. Gipoksiya. Adaptatsiya, patogenez, klinika. SPB, Izd-vo ELBI:384.
Alfirievic Z, Devane D, Gyte G et al. 2017. Continuous cardiotocogrophy (CTG) as form of electronic fetal monitoring (EFM) for fetal assesment during labour. Cochr Database Syst Rev. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006066.pub3; PMCid:PMC6464257
Аl Wattar BH et al. 2019. Evaluating the value of intrapartum fetal scalp blood sampling to predict adverse neonatal outcomes: a UK multicentre observational study. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 240:62-67. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.06.012; PMid:31229725
Antenatal Cardiotocography (CTG) and Dawes Redman Analysis Clinical Guideline V2.1. Royal Cornwall Hospitals: 17. 2019, December.
Bowler T, Beckmann M. 2014. Comparing fetal scalp lactate and umbilical cord arterial blood gas values. Aust. NZ J. Obstet. Gynaecol. 54(1):79-83. https://doi.org/10.1111/ajo.12144; PMid:24471849
East CE, Leader LR, Sheehan P et al. 2015. Intrapartum fetal scalp lactate sampling for fetal assessment in the presence of a non-reassuring fetal heart rate trace. Cochrane Database SystRev. 5:CD006174. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006174.pub3; PMid:25929461
East CE, Kane SC, Davey M-A et al. 2015. Protocol for a randomised controlled trial of fetal scalp blood lactate measurement to reduce caesarean sections during labour: the Flamingo trial (ACTRN12611000172909). BMC Pregnancy and Childbirth 15 (285). https://doi.org/10.1186/s12884-015-0709-7; PMid:26531186 PMCid:PMC4632368
East CE et al. 2006. The effect of intrapartum fetal pulse oximetry, in the presence of a nonreassuring fetal heart rate pattern, on operative delivery rates: A multicenter, randomized, controlled trial (the FOREMOST trial). Am. J. Obstet. Gynecol. 194(3):606.e601-16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.08.051; PMid:16522387 PMCid:PMC4010242
Electronic Fetal Heart Rate Monitoring. The 5-Tier System 3rd Edition JT Parer, TL King, T Ikeda. Jones & Bartlett Learning: 242. 2017.
Freeman RK, Garite TJ, Nageotte MP, Miller LA et al. 2012. Fetal heart rate monitoring. 4th Edition NY:288.
Intrapartum Care: Care of healthy women and their babies during childbirth. In: National Institute for Health and Care Excellence: Guidance. London: RCOG Press. 2014.
Kylie E, Kothari A, Dulhunty JM. 2015. A Study of Various Factors Influencing Fetal Scalp Lactate and Their Correlation With Composite Fetal and Neonatal Outcomes. Journal of Clinical Gynecology and Obstetrics 4(2):212-216. https://doi.org/10.14740/jcgo329w
Manning FA et al. 2019. Biophysical profile test for antepartum fetal assessment. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/biophysical-profile-test-for-antepartum- fetal-assessment
Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists. Intrapartum fetal surveillance: clinical guidelines. 3rd ed. Melbourne, RANZCOG. 2014.
Saling E, Schneider D. 1967. Biochemical supervision of the foetus during labour. J. Obstet. Gynaecol. Br. Commonw. 74(6):799-811. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1967.tb15561.x; PMid:6066457
Stal I, Wennerholm U-B, Nordstrom L et al. Fetal scalp blood sampling during second stage of labor - analyzing lactate or pH? A secondary analysis of a randomized controlled trial. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. Published online: 2020, Mar. 31. https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1743656; PMid:32233704
The American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Practice Bulletin No. 106: Intrapartum fetal heart rate monitoring: nomenclature, interpretation, and general management principles. Obstet Gynecol. 114(1):192-202. 2009. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181aef106; PMid:19546798
Visser GH, Ayres-de-Campos D. 2015. FIGO Intrapartum Fetal Monitoring Expert Consensus Panel Ayres. FIGO consensus guidelines on intrapartum fetal monitoring: Adjunctive technologies. Int. J. Gynecol Obstet. 131(1):25-29. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2015.06.021; PMid:26433402
Wiberg N, Kallen K, Olofsson P. 2006. Base deficit estimation in umbilical cord blood is influenced by gestational age, choice of fetal fluid compartment, and algorithm for calculation. Am. J. Obstet. Gynecol. 195(6):1651-1656. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2006.05.043; PMid:16996464
Wiberg-Itzel E, Lipponer C, Norman M et al. 2008. Determination of pH or lactate in fetal scalp blood in management of intrapartum fetal distress: randomised controlled multicentre trial. BMJ. 336(7656):1284-1287. https://doi.org/10.1136/bmj.39553.406991.25; PMid:18503103 PMCid:PMC2413392
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.