Питання профілактики прееклампсії у жінок з ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.150.61Ключові слова:
вагітність, ожиріння, прееклампсія, лептин, оксид азоту, L-аргінінАнотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності профілактики прееклампсії у вагітних з ожирінням із застосуванням L-аргініну під час гестації.
Матеріали та методи. До основної групи увійшли 38 жінок із ожирінням (І ст. – 15, ІІ ст. – 12, ІІІ ст. – 11), яким призначали комплексну профілактику прееклампсії: з 12 тиж вагітності 150 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на день, а з 16 тиж – розчин L-аргініну (Тівортін аспартат) по 5 мл (1 г) 4 рази на добу протягом 2 міс. До групи порівняння увійшли 30 вагітних з ожирінням ІІ–ІІІ ст., які не отримували профілактичного лікування. До контрольної групи включено 30 здорових вагітних. До початку профілактичного лікування та у динаміці у всіх вагітних з ожирінням визначали у сироватці крові рівні асоційованого з вагітністю протеїну плазми А (PAPP-А), плацентарного фактора росту (PlGF), аргініну та лептину.
Результати. У вагітних з ожирінням вже у І триместрі спостерігається достовірно вищий рівень лептину порівняно з основною групою та достовірно нижчий рівень плацентарного фактора росту, що є вірогідними тригерами розвитку прееклампсії та інших гестаційних ускладнень.
Після проведеного профілактичного лікування з L-аргініном протягом 2 місяців (у 16–24 тиж) у вагітних основної групи спостерігались такі тенденції: рівень L-аргініну не змінювався, був сталим; рівень лептину відрізнявся залежно від ступеня ожиріння, але не мав високого критичного значення. Позитивною тенденцією було зростання рівня плацентарного фактора росту у жінок основної групи, що свідчило про нормальну плацентацію та попередження розвитку ранньої прееклампсії.
Заключення. Отже, у вагітних основної групи після проведеної комплексної профілактики розвитку прееклампсії ацетилсаліциловою кислотою та L-аргініном (Тівортін) протягом 2 міс частота розвитку ранньої прееклампсії тяжкого ступеня знизилась у 4,4 рази, що є сприятливим фактором збереження здоров’я жінки та зниження перинатальних втрат. Додатковий L-аргінін у раціоні знизив частоту розвитку прееклампсії у вагітних з ожирінням, сприяючи розширенню судин через збільшення вироблення оксиду азоту, що може бути одним з позитивних факторів патогенетичного лікування.
Посилання
Zelinka-Khobzei MM, Tarasenko KV. 2019. Endotelialna dysfunktsiia yak patohenetychna osnova akusherskykh uskladnen u vahitnykh z ozhyrinniam (ohliad literatury). Visnyk problem biolohii i medytsyny. Vyp. 1. 2(149):34–40. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-34-40
Karelina OB, Artyimchuk NV. 2017. Osobennosti soderzhaniya leptina u beremennyih s ozhireniem i ih novorozhdennyih. Fundamentalnaya i klinicheskaya meditsina 2;3:21–27.
Linde VA. 2015. Problema preeklampsii daleka ot svoego resheniya. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 2:10–11.
Melnik AA. 2019, cherven. Prognosticheskie biohimicheskie markeryi preeklampsii. Tematichniy nomer «GInekologIya, Akusherstvo, ReproduktologIya» 2(34):42–44.
Radyinova SB, Ivanova EA. 2018. Oslozhneniya beremennosti i rodov u zhenschin s ozhireniem. Sovremennyie problemy nauki i obrazovaniya 5:15–18.
Chabanova NB, Vasilkova TN, Polyakova VA. 2019. Vliyanie massyi i haraktera raspredeleniya zhirovoy tkani na soderzhanie lipina u beremennyih v razlichnyie sroki gestatsii. Ozhirenie i metabolizm 1:55–61.
Yusupova ZS, Novikova VA, Olenev AS. 2018. Sovremennyie predstavleniya o preeklampsii – patogenez, diagnostika, prognozirovanie. Prakticheskaya meditsina 16(6):45–51. https://doi.org/10.32000/2072-1757-2018-16-6-45-51
Carlhäll S, Bladh M, Brynhildsen J et al. 2016. Maternal obesity (Class I-III), gestational weight gain and maternal leptin levels during and after pregnancy: a prospective cohort study. BMC Obes. 3:28. Published online 2016 May 20. https://doi.org/10.1186/s40608-016-0108-2; PMid:27257506 PMCid:PMC4875677
Eissa AN, Sayyed TM, El-Bagoury AS. 2019. Role of serum leptin as a marker of severity of pre-eclampsia. Menoufia Med J. 32:470-5. https://doi.org/10.4103/mmj.mmj_97_18
Matthew Gormley, Katherine Ona, Mirhan Kapidzic. 2017. Preeclampsia: novel insights from global RNA profiling of trophoblast subpopulations. American Journal of Obstetrics and Gynecology 217(2):200-203. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.03.017; PMid:28347715
Mittal M, Kulkarni CV, Panchonia A, Mittal RK. 2014. Evaluation of serum lipid profile in cases of preeclampsia and eclampsia. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol. 3(3):732-4. https://doi.org/10.5455/2320-1770.ijrcog20140981
Moustafa I, Ibrahim, Hayam F Mohammad, Manar L Younis Ch. 2019. Effect of L-Arginin on Intrauterine Growth Restriction fetuses Measured by Birth weight a Randomised Controlled Trial. Nat Sci. 17(12):158-166.
Patricio Lopez-Jaramillo, Juan Barajas, Sandra M Rueda-Quijano et al. 2018. Obesity and Preeclampsia: Common Pathophysiological Mechanisms. Front Physiol. 9:18-38. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.01838; PMid:30618843 PMCid:PMC6305943
Santos S, Voerman E, Amiano P et al. 2019. Impact of maternal body mass index and gestational weight gain on pregnancy complications: an individual participant data meta-analysis of European, North American and Australian cohorts. BJOG 126:984.
Tessier DR, Ferraro ZM, Gryslin A. 2013, Mar. Role of leptin in pregnancy: Consequences of maternal obesity. Placenta 34(3):205-11. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2012.11.035; PMid:23332215
WHO report. Obesity and overweight. Fact sheet 311. 2014.
Zera CA, Seely EW, Wilkins-Haug LE et al. 2014. The association of body mass index with serum angiogenic markers in normal and abnormal pregnancies. Am J Obstet Gynecol 211:247.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.03.020; PMid:24631439
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
