Профілактика та лікування залізодефіцитної анемії при багатоплідній вагітності

Автор(и)

  • Т.Г. Романенко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • О.В. Морозова Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • О.М. Суліменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.150.51

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, залізодефіцитна анемія, профілактика, лікування, Ферсінол ампули, Ферсінол-З (Fersinol-Z) капсули

Анотація

Мета дослідження: зниження частоти і тяжкості залізодефіцитної анемії (ЗДА) при багатоплідній вагітності шляхом оптимізації її профілактики, лікування та доведення ефективності і безпечності застосованої терапії.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 90 вагітних. До контрольної групи (КГ) увійшли 30 вагітних з одним плодом, до I групи – 30 жінок з багатоплідною вагітністю, у яких не застосовували рекомендованої терапії, до II групи – 30 жінок з багатоплідною вагітністю, проведених за запропонованою нами методикою.

Ефективність терапії оцінювали щотижня за суб’єктивною оцінкою поліпшення самопочуття і за даними лабораторних показників периферійної крові.

Загальноклінічні методики містили в собі клінічні, загальний аналіз крові і визначення сироваткового заліза, кількісне визначення концентрації сульфгідрильних груп і ліпопротеїдів в еритроцитарних елементах периферійної крові, вивчення поверхневої архітектоніки еритроцитарних мембран.

Результати. Виявлено достовірне зниження частоти та тяжкості розвитку ЗДА у вагітних ІІ групи в 1,6 разу.

Діагностовано достовірне збільшення кількості дискоцитів (І група – 67,34±0,81; ІІ група – 84,53±1,04; р<0,05), зменшення кількості еліпсів (І група – 0,99±0,05; ІІ група – 0,60±0,05; р<0,05); плоских дисків (І група – 0,87±0,07; ІІ група – 0,56±0,03; р<0,05); куполоподібних (І група – 2,41±0,14; ІІ група – 1,82±0,11; р<0,05) і сферичних еритроцитів (І група – 4,11±0,12; ІІ група – 2,44±0,13; р<0,05). Достовірне зменшення кількості перехідних форм (І група – 3,41±0,31%; ІІ група – 2,53±0,21; р<0,05); передгемолітичних (І група – 2,41±0,14%; ІІ група – 1,44±0,11%; р<0,05) і дегенеративних форм (І група – 1,18±0,14%; ІІ група – 0,52±0,03; р<0,05), а також співвідношення внутрішнього і зовнішнього діаметрів еритроцитів (І група – 66,71±0,91; ІІ група – 45,81±0,63; р<0,05). Відбулось істотне збільшення співвідношення вмісту сульфгідрильних груп і ліпопротеїдів у мембранах еритроцитів.

Заключення. Комплексний склад препаратів Ферсінол та Ферсінол-З з урахуванням ефективної протианемічної дії можна вважати оптимальним для профілактики та лікування залізодефіцитних станів при багатоплідній вагітності та рекомендувати для застосування у практичній охороні здоров’я.

Посилання

Wiegersma AM, Dalman C, Lee BK et al. 2019, Sept 18. Association of Prenatal Maternal Anemia With Neurodevelopmental Disorders. JAMA Psychiatry. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2019.2309; PMid:31532497 PMCid:PMC6751782

WHO. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Vitamin and Mineral Nutrition Information System. Geneva, World Health Organization, 2011. (WHO/NMH/NHD/MNM/11.1) (http://www.who.int/vmnis/indicators/ haemoglobin_ ru.pdf).

Iron Deficiency Anaemia, Assessment, Prevention, and Control. A guide for programme managers. WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2001.

Dobrokhotova YuE, Bakhareva I.V. 2018. Iron deficiency anemia of pregnant women:prevention and treatment. RMJ. 26(2-1):59- 64.

J. Harper. Iron Deficiency Anemia Treatment & Management. Medscape 2016.: https://www.kp.ru/guide/anemija-pri-beremennosti.html

Rizaeva LK. 2017. Epidemiologiya rasprostranennosti zhelezodefitsitnoy anemii. International scientific review 2(33):108-109.

Savchenko TN, Agaeva MI, Dergacheva IA. 2014. Zhelezodefitsitnaya anemiya kak faktor riska ugrozyi preryivaniya beremennosti. RMZh.

Friedrisch JR, Friedrisch BK. 2017. Prophylactic Iron Supplementation in Pregnancy: A Controversial Issue. Biochem Insights. 27:10. https://doi.org/10.1177/1178626417737738; PMid:29123406 PMCid:PMC5661664

Protopopova TA. 2012. Iron deficiency anemia and pregnancy. RMJ. Mother and child. RMJ. Mat' i ditya 20(17):862-866.

Badfar G, Shohani M, Soleymani A, Azami M. 2017. Maternal anemia during pregnancy and small for gestational age: A systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 1:131. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1411477; PMid:29183181

Bencaiova G, Burkhardt T, Breymann C. 2012. Anemia prevalence and risk factors in pregnancy. Eur. J. Intern. Med. 23(6):529-533. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2012.04.008; PMid:22863430

Beucher G, Grossetti E, Simonet T et al. 2011. Iron deficiency anemia and pregnancy Prevention and treatment. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. 40(3):185-200. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2011.01.004; PMid:21333465

Blindar VN, Zubrihina GN, Matveeva II. 2016. Osnovnyie metabolityi ferrokinetiki v differentsialnoy diagnostike anemicheskogo sindroma. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika 61(4):219–223.

Ustinov O. 2016. Zalizodefitsytna anemiia: protokol spetsializovanoi medychnoi dopomohy. https://www.umj.com.ua/ article/93084/

Turner J, Parsi M, Badireddy M. 2020. Anemia. StatPearls. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-30

Номер

Розділ

Акушерство