Особливості кровотоку у середній мозковій артерії плода у функціональному тесті з акустичною стимуляцією
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.23Ключові слова:
акустична стимуляція, перинатальна патологія, прогнозуванняАнотація
Мета дослідження: вивчення особливостей фетального мозкового кровотоку в умовах тесту з акустичною стимуляцією (ТАС) при окремих видах патології вагітності, що визначають підвищений перинатальний ризик.
Матеріали та методи. Обстежено 174 жінок з одноплідною вагітністю без вроджених вад розвитку плода, у терміні 34–40 тиж, які були розподілені на чотири клінічні групи: одна група – з неускладненою доношеною вагітністю, пологами через природні пологові шляхи у терміні 38–41 тиж; три групи – з підвищеним перинатальним ризиком за рахунок гіпертензивних ускладнень; кесарева розтину в анамнезі; тазового передлежання плода.
Для проведення ТАС використана методика, розроблена M. Sovilj, A. Ljubic та відома як «пренатальний скринінг слуху». Оцінювали показники судинного опору у середній мозковій артерії плода до та після подачі звукового стимулу (інтенсивність – 90 дБ, частота – 1500–4500 Гц, тривалість – 0,2 с) під прямим кутом на відстані 5 см від живота вагітної у проекції аурикули плода. За результатами вимірювань вираховували коефіцієнт судинної реактивності.
Результати. Середні показники вихідної (фонової) резистентності фетального мозкового кровотоку в групах низького перинатального ризику і підвищеного перинатального ризику не мали відмінностей. Реактивний ТАС спостерігався у 73% випадків від загальної кількості жінок. Найбільша частка ареактивного ТАС визначена у групі жінок з тазовим передлежанням плода (кожне друге спостереження). Загальною тенденцією було збільшення судинної резистентності у групах підвищеного перинатального ризику, що підтвердилося достовірними відмінностями коефіцієнта судинної реактивності.
Індивідуальний аналіз спостережень засвідчив, що реакція в ТАС у бік максимального підвищення судинної резистентності збігається з порушеннями ранньої неонатальної адаптації у новонароджених, що проявилося минущими і персистувальними кардіореспіраторними і неврологічними розладами.
Заключення. Тест з акустичною стимуляцією плода відкриває нові можливості підвищення якості прогнозування та оцінювання стану плода під час вагітності з низьким і високим перинатальним ризиком. Доцільність поширення практики проведення функціональних тестів продиктовано потребами ефективної реалізації стратегії щодо зниження перинатального ризику.
Посилання
Radzinskiy VE. 2017. Akusherskaya agressiya, v. 2.0. M, Izd-vo zhurnala Status Praesens:872.
Voskresenskiy SL, Lukanskaya EN, Tesakova ML i dr. 2013. Dlitelnost bezopasnoy infuzii uterotonikov pri rodah v srok. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LXII(Vyip. 4):22–28.
Voskresenskiy SL. 2004. Otsenka sostoyaniya ploda. Kardiotokografiya. Dopplerometriya. Biofizicheskiy profil: ucheb. posobie. Mn, Knizhnyiy Dom:304.
Kaur J, Kaur K. 2012. Condition behind fetal distress. Annals Biological Research. 3(10):4845–4851.
Hananashvili YaA, Amamchyan AE. 2012. Harakter reaktsiy sosudov mozga v antenatalnyiy period razvitiya organizma. Kubanskiy nauchnyiy meditsinskiy vestnik 4:111–113.
Radzinskiy VE, Urakova NA, Urakov AL, Nikityuk DB. 2014. Proba Gauskneht kak sposob prognozirovaniya kesareva secheniya i reanimatsii novorozhdennogo. Arhiv akusherstva i ginekologii im. V.F. Snegireva 2:14–18.
Safonova IN. 2016. Osobennosti antenatalnyih ehograficheskih monitoringov i perinatalnyih rezultatov pri dorodovom distresse ploda. Eksperimentalna і klіnіchna meditsina 1(70):131–138.
Tan KKh, Rebekka MD, Sin Vei. 2013, hrudnia 7. Vibroakustychna stymuliatsiia ploda dlia obchyslennia rezultativ otsinky stanu. Kokranivskyi systematychnyi ohliad. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002963.pub2.
Sovili M, Ljubic A. 1992. Possibilities of Prenatal Examination of Reaction to Sound in fetuses with Congenital Infections. Journal of Perinatal Medicine section, Serbian Medical Society: 17–18.
O’Neill E, Thorp J. 2012. Antepartum evaluation of the Fetus and Fetal Well Being. Clin. Obstet.Gynecol. 55(3):722–730. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e318253b318; PMid:22828105 PMCid:PMC3684248
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.