Безпосередні та віддалені результати першої лінії поліхіміотерапії у хворих на метастатичний тричі негативний рак грудної залози. Остаточний аналіз рандомізованого дослідження

Анотація

Мета дослідження: оцінювання та порівняння безпосередньої та віддаленої ефективності першої лінії поліхіміотерапії (ПХТ) у хворих на метастатичний тричі негативний рак грудної залози (ТНРГЗ) за допомогою рандомізованого дослідження.

Матеріали та методи. Проведено одноцентрове відкрите рандомізоване дослідження із залученням 122 хворих на метастатичний ТНРГЗ. До 1-ї основної групи увійшли 59 хворих, які отримали ПХТ за схемою АТ (доксорубіцин – 60 мг/м², паклітаксел – 175 мг/м²). До 2-ї основної групи включені 63 хворі, яким застосовували ПХТ за схемою ТР (паклітаксел – 175 мг/м², карбоплатин – AUC 5). Були оцінені безпосередні та віддалені результати лікування.

Результати. Визначено, що у групі хворих, які отримали першу лінію лікування метастатичного ТНРГЗ із використанням ПХТ за протоколом АТ, медіана тривалості відповіді на лікування становила 9,5 міс (4,5–13,25 міс), а у групі пацієнток, які отримали лікування за схемою ТР, – 8,5 міс (4,7–12,25 міс), медіани достовірно не відрізнялись (р=0,836). У хворих, які лікувалися за протоколом АТ, медіана виживаності без прогресування становила 7 міс (95% ВІ: 5–26 міс), а у пацієнток, які отримували ПХТ за протоколом ТР, – 7,5 міс (95% ВІ: 6–35 міс); Log-Rank Test, p=0,85.

З’ясовано, що схеми хіміотерапії першої лінії лікування метастатичного ТНРГЗ (АТ та ТР) мали помірну токсичність (І–ІІ ступеня у переважної більшості хворих). В обох групах не спостерігалось статистично достовірної різниці у проявах гастроінтестинальної токсичності. Нейтропенія ІІІ–IV ступеня достовірно частіше спостерігалась у хворих 2-ї основної групи (схема ТР): 42,8% проти 27% (р<0,05).

Заключення. У першій лінії ПХТ метастатичного ТНРГЗ доцільно застосування як режиму АТ (доксорубіцин/паклітаксел), так і схеми ТР (паклітаксел/карбоплатин).