Оцінка результатів планових відкритих хірургічних втручань при первинному хронічному захворюванні вен у вагітних
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.51Ключові слова:
ідеологія програми FTS, планові відкриті хірургічні втручання у вагітнихАнотація
Мета дослідження: оцінювання результатів планових відкритих хірургічних втручань (ПВХВ) у вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ).
Матеріали та методи. У дослідження було включено 457 вагітних з ПСХЗВ, прооперованих у плановому порядку. Пацієнткам проведене ультразвукове дуплексне ангіосканування (УЗДАС) вен нижніх кінцівок, пахових каналів, клубових вен. Тяжкість клінічних проявів ПСХЗВ оцінювали за шкалою VCSS. За допомогою циркадної візуально-аналогової шкали вивчали динаміку післяопераційного болю. Вплив ПВХВ на тонус матки і на серцеву діяльність плода досліджували за допомогою кардіотокографії.
Під час розроблення показань до ПВХВ ураховували дані УЗДАС вен, тяжкість клінічних та косметичних проявів ПСХЗВ, необхідність в активній профілактиці тромбофлебітичних, тромбоемболічних і геморагічних ускладнень, мінімізацію хірургічних пологів. Результати лікування вивчали у двох групах пацієнток. Пацієнткам першої групи проводили консервативну терапію, а другої групи – ПВХВ.
Для опрацювання статистичних даних дослідження використовували параметричні показники, які описували у вигляді середньої і стандартної помилки – М(SD), а їхню достовірність оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали достовірною при р<0,05.
Результати. Виконано 495 ПВХВ у термінах вагітності 28–38 тиж в умовах акушерського стаціонару (перинатальний центр) судинним хірургом зі штату центру, який ознайомлений з особливостями роботи із даним контингентом пацієнток. Оперативні втручання виконували під місцевим знеболюванням у 346 (75,49%) вагітних на одній кінцівці, у 111 (24,51%) – на двох в одну сесію.
За результатами дослідження відзначали, що у першій групі у 33,7% пацієнток отримано позитивний клінічний результат за рахунок зменшення больового синдрому, в той час як у 67,5% пацієнток спостерігалося наростання і поширення варикозної трансформації у ділянці сафенних і/або несафенних вен з поширенням патологічного венозного рефлюксу у дистальному напрямку. У 78% пацієнток виникла необхідність у призначенні профілактичних доз низькомолекулярних гепаринів як на період виношування вагітності, так і у післяпологовий період. Зі 126 вагітних з вираженим варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і промежини у 36 (28,6%) пологи проводили шляхом кесарева розтину. У 9 (3%) пацієнток виник гострий тромбофлебіт підшкірних вен нижніх кінцівок. Це потребувало у 5 вагітних ургентного оперативного втручання, коли запальний процес поширився до середини і вище по стегновому відрізку стовбура великої підшкірної вени.
Вагітним другої групи з ПСХЗВ на базі акушерського стаціонару (перинатальний центр) виконували ПВХВ, в організацію якого покладено ідеологію програми FTS, суворо індивідуальні показання до втручання в оптимальні терміни вагітності, мультидициплінарне ведення пацієнток. Завдяки цьому у 93% оперованих відзначено регрес клінічних проявів захворювання, що сприяло коректному і безпечному виношуванню вагітності за 100% відсутності передчасних пологів, порушень у розвитку плода, перебігу вагітності, а також негативного впливу на акушерський і соматичний стан вагітної. Не відзначено геморагічних, тромбофлебетичних, тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтки у післяопераційний період не потребували медикаментозної підтримки – як у період виношування вагітності, під час пологів, так і у післяпологовий період. Показань до хірургічних пологів не було. У 2,4% пацієнток даної групи виникли ускладнення з боку післяопераційних ран у формі сероми, які не впливали на перебіг вагітності і були ліквідовані до пологів. У післяопераційний період, за потреби, жінкам рекомендували використовувати еластичний трикотаж класу компресії 1–2.
Заключення. ПВХВ, виконане при ПСХЗВ в оптимальні терміни вагітності у спеціалізованому акушерському стаціонарі судинним хірургом за суворо індивідуальними показаннями, є безпечним як для плода, так і вагітної.
Перспективним є подальше дослідження результатів ПВХВ у вагітних з ПСХЗВ для впровадження його в арсенал лікування даної патології.
Посилання
Stoiko YМ. 1992. Varicose disease. SPb, MМеdА:21.
Shekhman ММ. 2003. Guide to extragenital pathology in pregnant women. М, Тriadа-Х:816.
Danilenko-Dixon DR, Heit JA, Silverstein MD. 2001. Risk factors for deep vein thrombosis and pulmonary embolism during pregnancy or postpartum a population based case control stady. Am. J. Obstet. Gynecol. 184;2:104-110. https://doi.org/10.1067/mob.2001.107919; PMid:11174488
Budanov PV, Lebedev VА. 2008. Features of the prevention and treatment of varicose veins in pregnant women. Difficult patient 3:28-31.
Мurashko АV. 2000. Etiology and pathogenesis of chronic venous insufficiency during pregnancy. Pregnancy problems 2:16-21.
Маkarov ОV, Kirienko АI, Krasnova ЕF et al. 1998. Management of pregnancy and childbirth with venous thromboembolic complications. Bull. Rus.Аssoc.obstet.-gyn. 2:115-122.
Меdved VI, Beniuk VА, Koval SD. 2010. Venous complications in pregnant women. Medical aspects of women's health 7(35):29-33.
Kehlet H. 1997. Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br J Anaesth. 78:606-617. https://doi.org/10.1093/bja/78.5.606; PMid:9175983
Kehlet H, Wilmore DW. 2008. Evidence-Based Surgical Care and Evolution of Fast-Track Surgery. Annals of Surgery 248;2:189-198. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a; PMid:18650627
Kehlet H. 2011. Fast-track surgery-an update on physiological care principles to enhance recovery. Langenbeks archives of surgery. 396(5):585-590. https://doi.org/10.1007/s00423-011-0790-y; PMid:21468643
Novikov KV. 2001. Surgical treatment of varicose veins of the lower extremities in pregnant women. Ambulatory surgery 2(2):37-38.
Petrov VV, Schmidt АА, Novikov KV et al. 2012. Genital-perineal varicose veins as a manifestation of progression of varicose veins of the lower extremities in pregnant women. Bulletin of the Russian Military Medical Academy 4(40):228-232.
Аstakhov VА, Svirido SV, Маlyshev АА. 2014. Modification of the visual analogue scale for assessing pain syndrome after extensive abdominal operations. Regional anesthesia and treatment of acute pain 7;1:26-30.
Jensen MP, Chen С, Brugger FM. 2003. Interpretation of visual analog scale ratings and change scores: a reanalysis of two clinical trials of postoperative pain. J Pain. 4(7):407-414. https://doi.org/10.1016/S1526-5900(03)00716-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.