Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.38Ключові слова:
гнійно-запальні захворювання органів малого таза, мікробний спектр, фактори ризикуАнотація
Мета дослідження: визначення та аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі МКЛ № 1 м. Одеса протягом 2015–2019 рр. Обстежено 47 хворих, які отримали ургентне хірургічне лікування щодо гнійно-запальних захворювань органів малого таза. Середній вік хворих становив 38,3±1,5 року. Хворі перебували у стаціонарі у середньому 10,5±0,5 доби.
Аналіз проводили з використанням класичних методик та за результатами антибіотикограм.
Результати. Гнійно-септичні ускладнення спостерігалися у 18 (38,3%) жінок. Під час проведення інтраопераційного скринінгу мікрофлору, виділену з абсцесів, крові, гнійного відокремлюваного, дренажів та післяопераційних ран, було отримано та вивчено у 30 (63,8%) хворих. Детальна картина виглядала так: Staphylococcus epidermidis виявлено у 46,2%, E. сoli – у 20,5%, Staphylococcus saprophyticus – у 12,8%, Staphylococcus heholiticus – у 5,1%, Micrococus – у 5,1%, Enterococcus faecalis – у 2,6%, Bacillus saprophyticus – у 2,6%, Corynebacterium – у 2,6%, Streptococcus saprophyticus – у 2,6% пацієнтів. Об’єднавши стафілококи в одну групу, було зареєстровано, що частка Staphylococcus зі всієї отриманої мікрофлори становила 66%.
Було з’ясовано, що з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок зафіксовано в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93).
Так, у 6 хворих (20,0% від усієї кількості випадків реєстрації мікрофлори) виявлено мікробні асоціації різного складу, у 100% випадків до складу асоціацій входили стафілококи.
Подальший аналіз виявив залежність наявності мікробної асоціації від наявності штучних абортів в анамнезі жінки. Так, з 6 випадків інтраопераційної реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності, тобто 83,0% (RR=1,67).
Заключення. 1. За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%.
- Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%).
- Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%.
- Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67).
Посилання
Kozlov VK. 2007. Sepsys. Étyolohyya, ymmunopatohenez, kontseptsyya sovremennoy ymmunoterapyy. K:296.
Kuzyn MY, Vetshev PS, Kuzyn NM. 2006. Khіrurgіcheskie bolezni. M:784.
Podolʹskyy VlV, Podolʹskyy VV, Fedorych PV. 2018. Optymizatsiya likuvannya khronichnykh zapalʹnykh zakhvoryuvanʹ statevykh orhaniv u zhinok fertylʹnoho viku z urakhuvannyam mizhnarodnogo dosvidu : metodychni rekomendatsii (№94/2017). K:12.
Rozhkovsʹka NM, Sytnik PO. 2016. Prohnozuvannya ryzyku uskladnenʹ zapalʹnykh protsesiv orhaniv maloho taza u zhinok. Bukovynsʹkyi medychnyi visnyk 20;3:147–150.
Sytnik PO. 2016. Stan mikrobiotsenozu statevoyi systemy u zhinok z hniynymy zapalʹnymy protsesamy orhaniv maloho taza. Zdorovʹe zhenshchiny 6:127–130.
Bugg CW, Taira T. 2016. Pelvic Inflammatory Disease: Diagnosis And Treatment In The Emergency Department. Emergency Medicine Journal. 18(12):1–24.
Lee L. 2017. Pelvic inflammatory disease. JAAPA. 30(2):47–48. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0000511799.14244.57; PMid:28098673
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.