«Атипова» аденотомія у дітей

Автор(и)

  • І.А. Косаківська Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.148.65

Ключові слова:

аденоїдні вегетації, «атипова» аденотомія, діти

Анотація

У разі поширення аденоїдних вегетацій у порожнину носа значно утруднюється їхнє видалення і відновлення дихальної та слухової функцій у повному обсязі.

Мета дослідження: підвищення ефективності аденотомії у дітей.

Матеріали та методи. Під спостереженням у клініці перебували 239 дітей з аденоїдними вегетаціями 2–3-го ступеня у віці від 2 до 15 років. Пацієнти були розподілені на дві групи: основна група – 175 дітей, група порівняння – 64. У 10 (4,2%) пацієнтів лімфоїдна тканина з носоглотки поширювалась через хоани у порожнину носа.

Усі діти прооперовані під ендотрахеальним наркозом з ендоскопічним контролем. «Атипова» аденотомія була проведена у 83 (47,4%) пацієнтів основної групи та у 30 (46,9%) хворих групи порівняння.

Результати. Було прооперовано 239 дітей з аденоїдними вегетаціями. У всіх дітей основної групи відновилося фізіологічне дихання, відновився або покращився слух, не спостерігалось рецидиву захворювання. У групі порівняння рецидив аденоїдних вегетацій виявлений у 4 (6,25%) випадках. У 29,3% випадках виявлено  підвищену щільність аденоїдних вегетацій. У 13,8% пацієнтів спостерігалася гіпертрофія трубних та бокових валиків. Крововтрата при використанні високочастотного струму зменшилась у 4,7 разу.

Заключення. 1. У 29,3% пацієнтів дитячого віку виявлено підвищену щільність аденоїдних вегетацій, а у 4,2% – аденоїдні вегетації поширювалися у порожнину носа, що утруднює, а деколи унеможливлює їхнє видалення аденотомом Бекмана і потребує виконання «атипової» аденотомії.

  1. Атипове розташування аденоїдних вегетацій, їхня підвищена щільність та використання традиційних інструментів для аденотомії може бути причиною рецидиву захворювання.

Посилання

Boyko NV, Bachurina AS. 2015. Adenotomiya i adenotonzillotomiya u detey s zatrudneniem nosovogo dyihaniya. Ros. rinologiya 23(1):9-12.

Zlobina NV, Asmanov AI, Radtsig EYu. 2016. Sovremennyie metodyi hirurgicheskogo lecheniya struktur nosoglotki: preimuschestva i perspektivyi. Lechebnoe delo 2:58–63.

Bezshapochnyiy SB, Gasyuk YuA, Smeyanov EV. 2017. Giperplaziya i vospalenie glotochnoy mindalinyi. K, Logos:123.

Pediatric tonsillectomy: Clinical practice guidelines Lescanne E, Chiron B, Constant I, Couloigner V, Fauroux B, Hassani Y, Jouffroy L, Lesage V, Mondain M, Nowak C, Orliaguet G, Viot A. 2012. European Annals of Otorhinolaryngology, Head and Neck diseases 129: 264–271. https://doi.org/10.1016/j.anorl.2012.03.003; PMid:23078979

Zabolotko VM ta spivavt. 2017. Otolarynholohichna dopomoha ditiam 0–17 rokiv vkliuchno, shcho perebuvaiut pid nahliadom u zakladakh okhorony zdorovia sfery upravlinnia MOZ Ukrainy, za 2016 rik: 156.

Parker DL, Walner NP. 2011. Trends in the indications for pediatric tonsillectomy or adenotonsillectomy. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology 75:282–285. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2010.11.019; PMid:21168225

Pukhlyk SM. 2016. Adenotomyia – ystorycheskyi эkskurs. Zdorovia Ukrainy 1:37–39.

Monroy A, Behar P, Brodsky L. 2008. Revision adenoidectomy – a retrospective. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 72:565-70. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2008.01.008; PMid:18295352

Shkorbotun YaV, Liakh KV, Shkorbotun VO. Efektyvnist modyfikovanoi mikrodebrydernoi adenotomii. Aktualni pytannia dytiachoi otorynolarynholohii. Materialy II Konhresu dytiachykh otorynolarynholohiv Ukrainy z mizhnarodnoiu uchastiu ADOU (do 100-richchia zasnuvannia Natsionalnoi medychnoi akademii pisliadyplomnoi osvity imeni P.L. Shupyka). Kyiv, 12–13 zhovtnia 2018: 63–64.

Kosakivska IA. 2018. Trudnoshchi diahnostyky adenoidnykh vehetatsii u ditei. Sovremennaia pedyatrіia 5(93):11–13. https://doi.org/10.15574/SP.2018.93.11

Kosakivska IA. 2018. Dosvid vykonannia adenotomii u ditei. Sovremennaia pedyatryia 96;8:37-41. https://doi.org/10.15574/SP.2018.96.37

Laiko AA, Kosakovskyi AL, Zabolotna DD ta in. 2013. Dytiacha otorynolarynholohiia: Natsionalnyi pidruchnyk. Za red. Laika AA. K, Lohos:576.

Kosakivska IA. 2016. Hipertrofiia hlotkovoho myhdalyka, shcho imituie khoanalnyi polip. Sovremennaia pedyatrіia 5(77):137–138. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.137

Kosakovskyi AL, Kosakivska IA, Semenov RH ta spivavt. 2011. Patent Ukrainy na vynakhid No. 96641. MPK A61V17/24 (2006.01), A61V17/32 (2006.01), A61V17/3211 (2006.01). Adenotom Kosakovskoho – Semenova. Zaiavleno 13.01.2010. Opubl. 25.11.2011. Biul. 22.

Kosakivska IA. 2012. Patent Ukrainy na vynakhid No. 99043. MPK (2012.01) A61V17/00. Bipoliarnyi elektroprystrii dlia koahuliatsii tkanyn. Zaiavleno 01.03.2011. Opubl. 10.07.2012. Biul. 13.

Kosakovskyi AL, Kosakivska IA, Semenov RH ta spivavt. 2010. Patent Ukrainy na korysnu model No. 51914. MPK (2009) A61V17/00. Elektroprystrii dlia koahuliatsii tkanyn. Zaiavleno 13.01.2010. Opubl. 10.08.2010. Biul. 15.

Kosakivska IA. 2017. Patent Ukrainy na korysnu model No. 114693. MPK (2006.01) A61V18/04, A61V18/14. Prystrii dlia koahuliatsii. Zaiavleno 26.10.2016; Opubl. 10.03.2017 r. Biul. 5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Номер

Розділ

Перинатологія та неонатологія