Особливості змін вагінальної мікробіоти у жінок фертильного віку як можливий механізм виникнення хронічних запальних захворювань статевих органів та сучасні можливості корекції
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.148.60Ключові слова:
мікробіоценоз, хронічні запальні захворювання статевих органів, жінки фертильного віку, умовно-патогенна флора, молочна кислота, молочнокислі бактеріїАнотація
У даній статті представлені результати огляду літературних джерел щодо особливостей функціонування мікробіоти органів репродуктивної системи жінок фертильного віку в аспекті формування та функціонування біологічних плівок патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою. Роль інфекційного, частіше – мікробного, фактора у генезі запальних захворювань органів малого таза у жінок не завжди може бути представлена тільки у формі простих причинно-наслідкових структурно-функціональних відносин на тлі постагресивної метаболічної реакції. Його значення може змінюватися навіть під час розвитку ускладнення.
Мікробна колонізація статевих шляхів на тлі порушеного вагінального мікробіоценозу може бути початковим етапом інфекційного процесу і справляти несприятливий вплив на репродуктивне здоров’я. У здорових жінок фертильного віку вміст піхвового слизу має кислу реакцію (рН=4,0–4,7) за рахунок високої концентрації молочної кислоти (2,0–3,0 %), яка утворюється у процесі метаболізму лактобактерій і за наявності перекису водню. При захворюваннях відбувається порушення рівноваги у цій системі. Зсув рН у бік лужної реакції зумовлює ріст умовно-патогенної флори, особливо анаеробів. Зменшення кількості молочнокислих бактерій дає можливість для зростання титрів умовно-патогенної мікрофлори. У разі досягнення умовно-патогенною мікрофлорою критичних титрів вона стає патогенною та атакує клітини організму-хазяїна.
Важливо також зазначити, що антагонізм між молочнокислими бактеріями та умовно-патогенною мікрофлорою без різкої зміни гомеостазу не відбувається або відбувається нечасто. Призначення місцевих пробіотиків у комбінації з молочною кислотою після проведеної санації піхви значною мірою знижує ризик повторного запального процесу, що спричинений резидентною умовно-патогенною мікрофлорою. Підтримання необхідного рівня pH, а також використання молочнокислих бактерій, що мають достатні можливості для адгезії на поверхні клітин, та біологічних плівок, пригнічує активність умовно-патогенних мікроорганізмів.
Посилання
Podolskyi VV, Dronova VL, Teterin VV, Podolskyi VlV, Yusko TI. 2012. Alhorytm obstezhennia zhinok z khronichnymy zapalnymy zakhvoriuvanniamy statevykh orhaniv, napravlenyi na profilaktyku perynatalnykh porushen. Aktualni pytannia po akusherstvu ta hinekolohii 2:27–29.
Podolskyi VV. 2002. Khronichni zapalni zakhvoriuvannia statevykh orhaniv. Zdorovia zhinky v Ukraini 1(18):54–55.
Podolskyi VlV. 2013. Profilaktyka ta prohnozuvannia akusherskykh i perynatalnykh porushen u zhinok, shcho perenesly khronichni zapalni zakhvoriuvannia statevykh orhaniv. Zhurnal natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy 19;Dodatok:109–110.
Ventskivska IB, Podolskyi VlV. Stan mikrobiotsenozu urohenitalnykh orhaniv u zhinok fertylnoho viku, shcho perenesly khronichni zapalni zakhvoriuvannia statevykh orhaniv. Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O.O. Bohomoltsia. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. 7–8 kvitnia 2008: 54–55.
Dubchak AE, Lysianaia TA, Mylevskyi AV. 2010. Vosstanovlenye mykrobyotsenoza vlahalyshcha u zhenshchyn s khronycheskym kandydoznыm vahynytom y polymykrobnoi ynfektsyei. Zdorove zhenshchynы 8:102–104.
Kaminskyi VV, Markin LB ta in. 2008. Zberezhennia reproduktyvnoho zdorovia zhinky – osnova formuvannia zdorovoi natsii. Zdorovia Ukrainy 9:58–59.
Dolgushin II, Chernyih SL, Dolgushina VF. 2001. Gormonalnaya korrektsiya rezidentnoy mikrofloryi vlagalischa i sheyki matki u zhenschin s hronicheskimi tservitsitami. Zhurn. mikrobiol., epidemiol. i immunobiologii 4:100–104.
Martín R, Sánchez B, Suárez JE, Urdaci MC. 2012. Characterization of the adherence properties of human Lactobacilli strains to be used as vaginal probiotics. FEMS Microbiology Letters. 328(2):166–73. https://doi.org/10.1111/j.1574-6968.2011.02495.x; PMid:22224921
Boris S, Suarez JE, Vázquez F, Barbés C. 1998. Adherence of human vaginal lactobacilli to vaginal epithelial cells and interaction with uropathogens. Infect Immun 66:1985–1989. https://doi.org/10.1128/IAI.66.5.1985-1989.1998: PMid:9573080 PMCid:PMC108154
Osset J, Bartolomé RM, García E. 2001. Assessment of the capacity of Lactobacillus to inhibit the growth of uropathogens and block their adhesion to vaginal epithelial cells. J Infect Dis 183:485–491. https://doi.org/10.1086/318070; PMid:11133381
Boskey ER, Cone RA, Whaley KJ & Moench TR. 2001. Origins of vaginal acidity: high D/L lactate ratio is consistent with bacteria being the primary source. Hum Reprod 16:1809–1813. https://doi.org/10.1093/humrep/16.9.1809; PMid:11527880
Motevaseli E, Shirzad M, Raoofian R, Hasheminasab S-M, Hatami M, Dianatpour M et al. 2013. Differences in vaginal lactobacilli composition of Iranian healthy and bacterial vaginosis infected women: a comparative analysis of their cytotoxic effects with commercial vaginal probiotics. Iranian Red Crescent medical journal 15(3):199–206. https://doi.org/10.5812/ircmj.3533; PMid:23983998 PMCid:PMC3745747
Pendharkar S, Institutionen för Laboratoriemedicin. Lactobacillus based treatment of vaginal infections.
Anukam KC, Osazuwa EO, Ahonkhai I, Reid G. 2005. 16S rRNA gene sequence and phylogenetic tree of lactobacillus species from the vagina of healthy Nigerian women. African Journal of biotechnology 4(11).
Schwiertz A. 2016. Microbiota of the human body: implications in health and disease. https://doi.org/10.1007/978-3-319-31248-4
Spencer JFT, Ragout de Spencer AL. 2004. Public health microbiology methods and protocols. Totowa, NJ. Oxford, Humana; Blackwell.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
