Стан лактації у породіль залежно від сімейного становища

Автор(и)

  • В.В. Курочка Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. , Україна
  • Н.П. Королюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • С.В. Бенюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.148.52

Ключові слова:

самотні породіллі, післяпологовий період, лактація

Анотація

У статті представлено результати вивчення стану лактації у самотніх та заміжніх породіль.

Мета дослідження: оцінювання кількісного та якісного складу грудного молока у самотніх жінок на тлі застосування комплексного алгоритму лікувально-профілактичних заходів під час вагітності та пологів.

Матеріали та методи. Проведено оцінювання кількісного та якісного складу грудного молока: у 50 самотніх жінок – на тлі застосування запропонованого комплексного алгоритму (І основна група); у 50 самотніх жінок (ІІ основна група) та 50 заміжніх жінок (група порівняння) – при загальноприйнятому веденні вагітності і пологів. Для вивчення стану лактації визначали у динаміці післяпологового періоду (1, 3-я і 7-а доба) показники, які відображають зміни кількості і якості материнського молока.

Результати. Оцінювання стану лактації виявило гіпогалактію та зниження якісного складу грудного молока, що проявлялось зниженням рівня лактози і лактоферину в 1,6 разу, трансферину – в 1,4 разу, загального білка і церулоплазміну – у 2,2 разу, казеїну – в 1,5 разу, ліпідів – у 2,1 разу, вітаміну С – в 1,8 разу і вітаміну Е – в 1,5 разу, а також вмісту IgG – у 2,1 разу, IgA – у 2,2 разу, IgM – в 1,9 разу у самотніх жінок.

Заключення. Використання запропонованого алгоритму у самотніх жінок покращило стан лактації, а саме: збільшення нормогалактії на 11%, зменшення гіпогалактії на 16%, відсутність агалактії, збільшення вмісту загального білка на 15,2%, ліпідів – на 17,3% та нормалізація концентрації імуноглобулінів А, М та G.

Посилання

Abolyan LV, Novikova SV. 2011. Sovremennyie aspektyi grudnogo vskarmlivaniya. Pediatriya. Zhurnal im. GN Speranskogo 90;1:80–83.

Benyuk VA, Makarenko MV, Dyindar EA, Usevich IA, Govseev DA. 2019. Algoritmyi v akusherstve i ginekologii. Spravochnik vracha. K, TOV «Doktor-Media»:510.

Beniuk VO, Melnykov SM, Nykoniuk TR, Dyndar OA, Synytsia YaV. 2002. Nemedykamentozna profilaktyka perynatalnykh uskladnen. Zbirnyk naukovykh prats «Asotsiatsiia akusheriv-hinekolohiv Ukrainy». K:128–131.

Ingerleyb MB. 2014. Polnyiy spravochnik analizov i issledovaniy v meditsine. M, Omega-L:500.

Malanchuk LM, Kryvytska HO. 2015. Dyshormonalni zakhvoriuvannia zhinochoi reproduktyvnoi systemy – problema sohodennia. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii 2:124–128.

Abraham S. 2013. The obesity problem. IN. Engl. J. Med. 338;16:1158–1160.

Ogden CL, Carroll MD, Kit BK, Flegal KM. 2014. Prevalence of childhood and adult obesity in the United States. JAMA. 311:806–814. https://doi.org/10.1001/jama.2014.732; PMid:24570244 PMCid:PMC4770258

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Номер

Розділ

Акушерство