Сучасний погляд на профілактику інтра- та післяопераційної крововтрати при гістерорезектоскопії у пацієнток з субмукозною лейоміомою матки
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.148.25Ключові слова:
внутрішньоматкова патологія, гістерорезектоскопія, інтра- та післяопераційні ускладнення, субмукозна лейоміома матки, кровотечаАнотація
Внутрішньоматкова патологія – це комплекс захворювань, різних за етіологією та патогенезом, які пов’язані зі змінами у слизовій або м’язовій оболонках порожнини матки. У її структурі субмукозна лейоміома матки посідає третє місце з частотою 6,5%. Упровадження гістерорезектоскопії даної методики у гінекологічну практику дозволило відмовитись від екстирпації матки на користь органозберігальної операції. Позаяк гістерорезектоскопія є оперативним втручанням, то, як і за будь-якої операції, є ризик виникнення ускладнень. Згідно з даними світової літератури, частота ускладнень гістероскопії варіюється у межах 0,4–6%.
Мета дослідження: зниження частоти інтраопераційної та післяопераційної крововтрати у пацієнток із субмукозною лейоміомою матки при проведенні гістерорезектоскопії.
Матеріали та методи. Обстежено 183 жінки з субмукозною лейоміомою матки. Залежно від обраної тактики лікування жінки розподілені на: основну групу – 76 жінок, які отримували розроблений комплекс; контрольну групу – 107 жінок, ведення яких виконували відповідно до діючих стандартів якості надання медичної допомоги. З метою визначення об’єму крововтрати під час менструації, у передопераційний та через 3 міс після операції періоди жінкам проводили клінічне інтерв’ю із заповненням піктограми.
Результати. Середній вік обстежених жінок становив 31,2±0,34 року. Тривалість менструальних виділень знаходилась у межах від 7 до 10 днів і в середньому становила 9,2±0,2 доби. Більше половини жінок – 97 (53,0%) разом зі щоденними підкладними використовували й гігієнічні тампони. Для 10 (5,3%) жінок виявився характерним «надтяжкий» об’єм менструальної крововтрати.
Розміри окремих вузлів лейоміоми варіювали від 1,0 до 3,0 см у діаметрі (відповідно до критеріїв включення) і в середньому становили 1,82±0,29 см, у жінок з лейоміомою міоматозні вузли картували переважно синім кольором (щільний тип за класифікацією). На тлі застосування розробленого комплексу середні розміри лейоматозних вузів у пацієнток основної групи достовірно відрізнялись від середніх розмірів вузлів пацієнток контрольної групи у середньому на 66,4% (основна група – 1,62±0,29; контрольна група – 2,44±0,21; р<0,05). Аналіз гістерорезектоскопічного втручання свідчить, що в основній групі підвищену крововтрату, яка вимагала післяопераційного призначення утеротонічних засобів, зареєстровано у 6 (7,9%) випадках (контрольна група – 32 (29,9%); р<0,05).
Післяопераційне призначення утеротонічних засобів в основній групі проводили у 14 (18,4%) випадках, в той самий час у контрольній групі цей показник був у 4,2 разу вище і становив 82 (76,6%) випадки. «Легкий» об’єм менструальної крововтрати після гістероскопічного втручання відзначали 36 (33,7%) жінок контрольної групи і 50 (65,8%) жінок основної (р<0,05).
Заключення. Використання двоетапного підходу до профілактики інтраопераційної та післяопераційної кровотечі шляхом застосування триптореліну ацетату 3,75 мг за 28 днів до гістерорезектоскопії та терліпресину ацетату 0,2 мг за 15 хв до гістерорезектоскопії дозволяє суттєво знизити об’єм інтраопераційної (основна група – 4 (5,3%) випадки, контрольна група – 25 (23,4%) випадків; р<0,05) та післяопераційної крововтрати (основна група – 6 (7,9%) випадків, контрольна група – 31 (28,9%) випадок; р<0,05), скоротити час виконання ендоскопічної маніпуляції, зменшує матеріальні витрати, пов’язані з його проведенням, а також сприяє попередженню післяопераційних ускладнень.
Посилання
Bazanov PA, Volkov NI. 2002. Uterine fibroids and reproductive disorders. Problemy reprodukcii 8:16–18.
Beniuk VO, Goncharenko VM, Oleshko VF, Zabuds’kyj OV. 2019. Functional and endoscopic methods for diagnosing intrauterine pathology. Zdorov’e zhenshhiny 7(143):39–43.
Brehman GI, Mazorchuk BF, Masibroda NG. 2000. Uterine fibroids psychosomatic aspects, conservative treatment and prevention. K, Ivanovskaja medicinskaja akademija: 217.
Vdovychenko JuP, Ledin DS. 2005. Infertility in women with uterine leiomyoma. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija 6:89–93.
Danilenko VI, Malahov RV, Jagubov AS. 2005. Morphology of uterine leiomyoma. Akusherstvo i ginekologija 3:30–32.
Zaporozhan VM. 2014. Innovative approaches to training a modern doctor. Medychna osvita 2:38–40.
Krasnova IA, Breusenko VG, Kappusheva LM. 2003. Modern principles of diagnosis and surgical treatment of uterine fibroids. Akusherstvo i ginekologija 2:45–50.
Manusharova RA, Cherkezova JeI. 2017. Modern approaches to the treatment of uterine fibroids. Medicinskij sovet 11(12):44–53.
Medvedev MV. 2011. Uterine fibroids: myths and vicious practices. Z turbotoju pro zhinku 26:22–25.
Medvedev MV. 2011. Quantitative morphological assessment of the state of myomatous tissue and various layers of myometrium in patients with uterine leiomyoma when correcting the hormonal status using Zoladex. Morfologija 2:24–31.
Kirov SM. 2008. Uterine fibroids: immunological and psychosomatic concept of development, individual prognosis and management tactics. Military medical Academy. SPb.: 92–102.
Podol’s’kyj VV. 2016. Modern approaches to prevention and treatment of reproductive health changes in women with somatoform diseases and disorders of vegetative homeostasis. Zdorov’e zhenshhiny 10:98–101.
Potapov VO, Voronin KV, Medvedev MV. 2012. Evaluating the effectiveness of the algorithm for organ-preserving treatment of uterine leiomyoma. Zbirnyk naukovyh prac’ Asociacii’ akusheriv-ginekologiv Ukrainy: 338–341.
Potapov VO, Medvedev MV. 2014. Modern approaches to the treatment of endometrial hyperplasia in women with uterine leiomyoma. Medychni perspektyvy 19(3):23–29. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2014.3.30340
Tabakman JuJu. 2013. Controversial issues of gormonoterapii hyperplasia of the endometrium. Sb. Tezisov III Obshherossijskogo seminara «Reproduktivnyj potencial Rossii: Kazanskie chtenija. Zdorove zhenshhiny – zdorove nacii». M, Iz-vo zhurnala Status Prasens:63–64.
Tatarchuk TF, Kosej NV, Tutchenko TN, Dzhupin VA. 2014. A new era in the treatment of uterine fibroids in women of different age groups. Reproduktyvna endokrynologija 6(20):9–20. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2014.20.9-20
Tyhomyrov AL. 2006. Hysteromyoma. M, MIA:176.
Cheppat O. 2004. Modern principles of treatment of fibroids. Lechashhij vrach 4:76–80. https://doi.org/10.1353/sir.2006.0122
Campagnoli C, Berrino F, Venturelli E et al. 2013. Metformin decreases circulating androgen and estrogen levels in nondiabetic women with breast cancer. Clin Breast Cancer. 13(6):433–438. https://doi.org/10.1016/j.clbc.2013.08.012; PMid:24267731.
Gallos ID, Ganesan R, Gupta JK. 2013. Prediction of regression and relapse of endometrial hyperplasia with conservative therapy. Obstet Gynecol. 121(6):1165-1171. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31828cb563; PMid:23812448.
Gkrozou F, Dimakopoulos G, Vrekoussis T et al. 2015. Hysteroscopy in women with abnormal uterine bleeding: a metaanalysis on four major endometrial pathologies. Arch. Gynecol. Obstet. 291(6):1347–1354. https://doi.org/10.1007/s00404-014-3585-x; PMid:25524536
Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA et al. 2017. Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG. 124(10):1501–1512. https://doi.org/10.1111/1471-0528.14640; PMid:28296146. Epub 2017, May 13.
Umranikar S, Clark TJ, Saridogan E, Miligkos D, Arambage K, Torbe E. 2016. BSGE/ESGE guideline on management of fluid distension media in operative hysteroscopy. Gynecol Surg. 13(4):289–303. https://doi.org/10.1007/s10397-016-0983-z; PMid:28003797 PMCid:PMC5133285. Epub 2016 Oct.
Van den Bosch T, Ameye L, Van Schoubroeck D, Bourne T, Timmerman D. 2015. Intra-cavitary uterine pathology in women with abnormal uterine bleeding: a prospective study of 1220 women. Timmerman Facts Views Vis Obgyn. 7(1):17–24.
Wortman M. 2016. «See-and-treat» hysteroscopy in the management of endometrial polyps. Surg. Technol. Int. 28:177–184.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.