Практичні аспекти бактеріального вагінозу: актуальність, діагностика та комплексне лікування

Автор(и)

  • В.В. Мехедко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.147.61

Ключові слова:

бактеріальний вагіноз, біоценоз піхви, профілактика рецидиву, місцевий пробіотик, Ліменда, Біоселак

Анотація

Бактеріальний вагіноз (БВ) значно поширений у популяції: частота його виявлення у жінок із запальними захворюваннями органів сечовидільної системи становить 35%, серед вагітних – 10–30%, серед пацієнток з інфекцією, яка передається статевим шляхом, – 20–60%. Наявність БВ призводить до ускладнень вагітності, після гінекологічних хірургічних втручань та до розвитку рецидивів захворювання. Для досягнення повноцінного терапевтичного ефекту необхідно не тільки проведення антимікробної терапії, але і відновлення біоценозу піхви, що є умовою запобігання рецидивам.

Було проведено дослідження двоетапного лікування БВ із застосуванням препаратів Ліменда та Біоселак.

Використання комбінованого антимікробного препарату Ліменда на першому етапі лікування БВ продемонструвало високий клінічний ефект (100%) з підтвердженням за даними мікроскопічного дослідження виліковування (97,9%). Проте після завершення антимікробної терапії тільки у 29,2% випадків було відзначено відновлення паличкової мікрофлори піхви.

Місцеве застосування пробіотика Біоселак на другому етапі лікування забезпечило відновлення біоценозу у всіх пацієнток (100%) та тривалий безрецидивний період.

Висока клінічна ефективність запропонованої схеми дозволяє рекомендувати її для терапії БВ та профілактики рецидиву захворювання.

Посилання

Radzinskiy VE, Hamoshina MB, Shelenina LA i dr. 2013. Terapiya vaginalnyih infektsiy: grani problemyi (mezhdunarodnyie realii i rossiyskiy opyit). Doktor Ru 7(85):13–17.

Ginekologiya: natsionalnoe rukovodstvo. Pod red. GM Savelevoy, GT Suhih, VN Serova i dr., 2-e izd., pererab. i dop. M, GEOTAR-Media:1008. 2017.

Hryanin AA, Reshetnikov OV. 2015. Bakterialnyiy vaginoz: novyie perspektivyi v lechenii. Meditsinskiy sovet. 9:26–32. Rezhim dostupu: https://doi.org/10.21518/2079-701X-2015-9-26-33

Gillet E et al. 2012. Assocoation between bacterial vaginosis and CIN: systematic review and meta-analisis. PLoS One. 7(10):e45201. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0045201; PMid:23056195 PMCid:PMC3462776

Gomberg MA. 2010. Bakterialnyiy vaginoz i novyie infektsii, s nim assotsiirovannyie. Ros. vestnik akush.-gin. 10;2:32–34.

Lipova EV, Radzinskiy VE. 2012. Bakterialnyiy vaginoz: vsegda diskussii. Status Praesens. 7:27–34.

Turovskiy Y, Sutyak Noll K, Chikindas ML. 2011. The aetiology of bacterial vaginosis. J. Appl. Microbiol. 110(5):1105–1128. https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.2011.04977.x; PMid:21332897 PMCid:PMC3072448

Pestrikova TYu, Porubova YaP. 2014. Sravnitelnaya harakteristika kriteriev Amselya i Nyudzhenta dlya diagnostiki bakterialnogo vaginoza. Byulleten fiziologii i patologii dyihaniya 51:106–111.

Rukovodstvo po ambulatorno-poliklinicheskoy pomoschi v akusherstve i ginekologii. Pod red. VN Serova, GT Suhih, VN Prilepskoy, VE Radzinskogo. M, GEOTAR-Media:1136. 2016.

Petersen EE. 2007. Infektsii v akusherstve i ginekologii. Eyko E Petersen: per. s angl.; pod obsch. red. VN Prilepskoy. M, MEDpress-inform:352.

Yaghmaei M et al. 2009. Accuracy of Amsel’s Criteria in the Diagnosis of Bacterial Vaginosis (Preliminary Report). The Iranian Journal of Obstetrics. Gynecology and Infertility. 12(3):17–22.

Capoccia R, Greub G, Baud D. 2013. Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis and adverse regnancy outcomes. Curr. Opin. Infect. Dis. 26(3):231–240. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e328360db58; PMid:23587772

Pestrikova TYu, Yurasov IV, Yurasova EA. 2009. Vospalitelnyie zabolevaniya v ginekologii: prakticheskoe rukovodstvo. M, Litterra:256.

Morrow LE, Kollef MH, Casale TB. 2010. Probiotic prophylaxis of ventilator-associated pneumonia: a blinded, randomized, controlled trial. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 182:1058–1064. https://doi.org/10.1164/rccm.200912-1853OC; PMid:20522788 PMCid:PMC2970846

Periasamy S, Joo H-S, Duong AC et al. 2012. How Staphylococcus aureus biofilms develop their characteristic structure. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 109;4:1281–1286. https://doi.org/10.1073/pnas.1115006109; PMid:22232686 PMCid:PMC3268330

Whitchurch CB, Tolker-Nielsen T, Ragas PS, Mattick JS. 2002. Extracellular DNA required for bacterial biofilm formation. Science. 295:1487. https://doi.org/10.1126/science.295.5559.1487; PMid:11859186

Flemming H-C, Wingender J. 2010. The biofilm matrix. Nature Reviews Microbiology. 8;9:623-633. https://doi.org/10.1038/nrmicro2415; PMid:20676145

Australian STI Management Guidelines. Bacterial Vaginosis. (Electronic resource). URL: http://sti.guidelines.org.au/sexually-transmissible-infections/infections-associated-with-ex/bacterial-vaginosis (access date: 29.11.2018).

Dobrohotova YuE, Ivanova II. 2018. Ispolzovanie kombinatsii metronidazola i mikonazola v korrektsii disbioza vlagalischa. RMZh. Mat i ditya 1:82–87.

Kira EF. 2012. Bakterialnyiy vaginoz. M, OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo»:472.

Buhmann M, Stiefel P, Maniura–Weber K, Ren Q. 2014. In vitro biofilm models for device – related infections. Science and Society 1:1–4.

Patterson J, Girerd P, Karjane N et al. 2007. Efect of biofilm phenotype on resistance of Gardnerella vaginalis to hydrogenperoxide and lacticacid. Am. J. Obstet. Gynecol. 197:170. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2007.02.027; PMid:17689638 PMCid:PMC2020809

Verstraelen H, Swidsinski A. 2013. The biofilm in bacterial vaginosis: implications for epidemiology, diagnosis and treatment. Curr Opin Infect Dis. 26:86-89. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e32835c20cd; PMid:23221767

Lamont RF, Sobel JD, Akins RA et al. 2011. The vaginal microbiome: New information about genital tract flora using molecular based techniques. BJOG. 118(5):533-549. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2010.02840.x; PMid:21251190 PMCid:PMC3055920

Hostev VV, Sydorenko SV. 2010. Bakteryalnie plenky i infektsii. Zhurn.ynfektol. 2(3):4–15.

Letyaeva OI. 2014. Kliniko-immunologicheskie, mikrobiologicheskie osobennosti techeniya i terapii urogenitalnyih mikst-infektsiy u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Diss. d-ra med. nauk. M.

Bradshaw C, Tabsiri S, Faerley C et al. 2006. The association of Atopobium vaginae and Gardnerella vaginalis with bacterial vaginosis and recurrence after oral metronidazole therapy. J. Infect. Dis. 194(6):828–36.

Myasnikova AV, Potaturkina-Nesterova NI, Nemova IS i dr. 2011. Morfologicheskiy sostav bioplenki biotopa vlagalischa pri vospalitelnyih zabolevaniyah reproduktivnogo trakta. Vestn. novyih med. tehnologiy 18(4):21–4.

Strategiya i taktika ratsionalnogo primeneniya antimikrobnyih sredstv v ambulatornoy praktike. Evraziyskie klinicheskie rekomendatsii. 2016 g. Pod red. SV Yakovleva, VV Rafalskogo, SV Sidorenko i dr. Spravochnik poliklinicheskogo vracha. 1:6–54. 2017.

Beigi RH, Austin MN, Meyn LA et al. 2004. Antimicrobial resistance associated with the treatment of bacterial vaginosis. Am. J. Obstet. Gynec. 191:1123–29. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.05.033; PMid:15507930

Lebedenko EYu. 2011. Na grani materinskih poter («near miss»). Pod red. VE Radzinskogo. M.

Catriona S, Bradshaw Jack D. 2016, Sobel. Current Treatment of Bacterial Vaginosis–Limitations and Need for Innovation. The Journal of Infectious Diseases: S14–S20. Aguin TJ, Akins RA, Sobel JD. 2014, Apr. High-dose vaginal metronidazole for recurrent bacterial vaginosis – a pilot study. J Low Genit Tract Dis. 18(2):156-61. https://doi.org/10.1097/LGT.0b013e31829a5558; PMid:23994951

Yankovskiy DS, Dyiment GS. 2005. Sovremennyie aspektyi problemyi mikroekologii i disbiozov. Zdorove zhenschinyi 4(24):209–218.

Yankovskiy DS, Dyiment GS. 2006. Problema rezistentnosti mikrofloryi k antibiotikam i rol sovremennyih probiotikov v ee realizatsii. Zdorove zhenschinyi 2 (26).

Potapov VA. 2016. Probiotiki v ginekologii: ocherednaya moda ili osoznannaya neobhodimost (analiticheskiy obzor). Uchastkovyiy vrach. Spetsialnyiy vyipusk #5. Ginekologiya.

Bradshaw CS, Morton AN, Hocking J et al. 2006. High recurrence rates of bacterialvaginosis over the course of 12 months after oral metronidazole therapy and factorsassociated with recurrence. J Infect Dis. 193:1478-86. https://doi.org/10.1086/503780; PMid:16652274

Ventskovskiy BM, Tovstanovskaya VA, Gutsulyak RV i dr. 2001. Primenenie probiotikov v kompleksnoy terapii i profilaktike vospalitelnyih zabolevaniy v akusherstve i ginekologii: Metod. rekom. K:28.

Yankovskiy DS. 2005. Mikrobnaya ekologiya cheloveka. Sovremennyie vozmozhnosti ee podderzhaniya i vosstanovleniya. K, Ekspert LTD:362.

Yankovskiy DS, Dyiment GS. Ispolzovanie probiotikov s tselyu uluchsheniya reproduktivnogo zdorovya zhenschinyi. Rezhim dostupa: http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_326.html

Yankovskiy DS. 2005. Mikrobnaya ekologiya cheloveka. Sovremennyie vozmozhnosti ee podderzhaniya i vosstanovleniya. K, Ekspert LTD:362.

Swidsinski A, Mendling W, Loening-Baucke V et al. 2008. An adherent Gardnerella vaginalis biofilm persists on the vaginal epithelium after standard therapy with oral metronidazole. Am J Obstet Gynecol. 198(97):e1—6. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2007.06.039; PMid:18005928.

Swidsinski A, Dörffel Y, Loening-Baucke V et al. 2011. Response of Gardnerella vaginalis biofilm to 5 days of moxifloxacin treatment. FEMS. Immunology and Medical Microbiology 61;1:41–46. https://doi.org/10.1111/j.1574-695X.2010.00743.x; PMid:20955467

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Номер

Розділ

Гінекологія