Оптимізація фізичної активності жінок під час вагітності для попередження надмірного гестаційного збільшення маси тіла

Анотація

Мета дослідження: вивчення впливу фізичної активності під час вагітності на рівень гестаційного збільшення маси тіла (ГЗМТ) у жінок з різною прегравідарною масою тіла.

Матеріали та методи. Обстежено 219 вагітних. Визначали антропометрію та ІМТ за формулою Кетле (1865). ГЗМТ оцінювали на підставі різниці між показниками маси тіла перед пологами та вихідної.

До контрольної групи увійшли 117 жінок, які знаходилися під рутинним спостереженням в жіночій консультації. До основної групи включено  102 вагітні, яким поряд із традиційним веденням вагітності впроваджували програму фізичної активності (ФА). Рівень інтенсивності ФА оцінювали згідно з версією «Міжнародного опитувальника про фізичну активність». Матеріал обробляли статистично з використанням програм Microsoft Excel 2000 та Statistica 6.0.     

Результати. Доведено, що тільки помірний (r = -0,68; p<0,001) та інтенсивний (r = -0,68; p<0,001) рівні інтенсивності ФА мають негативний кореляційний зв’язок з ГЗМТ, в той час як низька (r = 0,64; p<0,001) та відсутність/сидяча (r = 0,79; p<0,001) актівність сприяють збільшенню маси тіла. В основній групі відзначено зростання в 1,5 разу помірного рівня ФА порівняно з вагітними контрольної групи (p<0,05). Установлено нижчий рівень ГЗМТ на 1,3±1,3 кг в основній групі – 11,1±1,2 кг проти 14,5±1,2 кг у контрольній (р<0,05). В основній групі кількість вагітних з рекомендованим ГЗМТ (64,7±4,7%) у 2,9 разу (p<0,001) перевищувала кількість жінок з надмірним та в 4,7 разу (p<0,001) – з недостатнім збільшенням маси тіла.

При впровадженні програми ФА достовірно зменшувалися шанси надмірного ГЗМТ при нормальній масі тіла (OR 0,42; 95%Cl: 0,20–0,86; р<0,05), при надмірній масі тіла (OR 0,06; 95%Cl:0,01–0,16; р<0,05) та при ожирінні (OR 0,11; 95%Cl: 0,02–0,68; р<0,05). Запропонована ФА статистично вірогідно не вплинула на зниження шансів недостатнього ГЗМТ у жінок з низькою масою тіла до вагітності.

Заключення. Помірна ФА збільшує шанси досягнення рекомендованого ГЗМТ (OR 4,48; 95%Cl: 2,53–7,91; р<0,001), в той час як низька ФА є недостатньою для попередження надмірного збільшення маси тіла (OR 2,01; 95%Cl: 1,07–3,92; р<0,05). Ураховуючи низький відсоток вагітних з інтенсивним рівнем активності у представленому дослідженні, не виявлено статистично достовірного його впливу на показник ГЗМТ (р=0,85).