Клініко-імунологічні аспекти тактики ведення пацієнток із латентним перебігом папіломавірусної інфекції шийки матки
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.147.18Ключові слова:
персистувальна латентна ПВІ, клініко-анамнестичні чинники ризику, тип ПВЛ та рівень вірусного навантаження, стан системного та місцевого імунітету, вакцинаціяАнотація
У даній статті розглянуто роль імунологічних порушень та мікробіоценозу піхви при персистувальній формі папіломавірусної інфекції (ПВІ).
Мета дослідження: зниження частоти персистентних форм у пацієнток із латентним перебігом папіломавірусної інфекції (ПВІ) шийки матки (ШМ) на підставі вивчення клініко-імунологічних механізмів персистенції перебігу латентної інфекції і шляхом розроблення і вдосконалення алгоритму тактики ведення даних пацієнток.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження і вакцинація жінок при латентній формі ПВІ. Після лікування супутніх інфекцій, що передаються статевим шляхом, проведена вакцинація за схемою.
Результати. Доведено, що основним етіологічним штамом персистентної форми при латентному перебігу ПВІ ШМ є ВПЛ високого канцерогенного ризику – типу 16 та типу 18, у більшості випадків із середнім (3Lg – 5Lg/105) та високим (більше 5Lg/105) рівнем вірусного навантаження, особливо у разі сполучення ВПЛ з іншою інфекцією, що передається статевим шляхом (62%). При транзиторній формі етіологічним штамом є ВПЛ низького канцерогенного ризику – типу 6 та типу 11 з низьким вірусним навантаженням (˂ 3Lg/105), яке діагностовано у 100,0% випадків.
Визначено групу ризику та роль супутньої інфекції мікробіоценозу піхви в активації папіломавірусу. У патогенезі персистенції ПВІ ШМ доведена роль імунної системи та обґрунтована доцільність проведення вакцинації у жінок із персистувальними формами латентної ПВІ ШМ. Установлено, що через 6 міс спостерігалися нормалізація показників системного та локального імунітету та зниження вірусного навантаження тканин шийки матки у 77,2% жінок.
Заключення. Лікування жінок з персистувальною формою латентного перебігу ПВІ ШМ сприяло нормалізації багатьох показників системного і локального імунітету та зниженню вірусного навантаження ВПЛ у 77,2% жінок через 6 міс після початку вакцинації.
Посилання
Borovikov IO, Holina LA, Kravtsova EI, Avakimyan VA, Nikogua YuV. 2016. Sravnitelnyiy analiz virusologicheskogo issledovaniya i opredeleniya markerov proliferatsii u patsientok s latentnyimi formami papillomavirusnoy infektsii i tservikalnyim intraepitelialnyim porazheniem legkoy stepeni. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya 6:12–16.
Vorobiova LI , Zhylka NIa, Zaikova TV. 2012. Epidemiolohiia ta chynnyky ryzyku dysplazii y raku shyiky matky v Ukrainy: analitychnyi ogliad naukovoi literatury. Visnyk sotsialnoi gigiiegy ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy 2:14–16.
Hoida NH, Moiseienko RO, Maistruk HM. 2016. Osnovni dosiahnennia vykonannia Derzhavnoi prohramy «Reproduktyvne zdorovia natsii» za 2005–2015 rr. Zdorove zhenshchyny 4:14–16.
Zhylka NIa, Zaikova TV. 2012. Epidemiolohiia raku shyiky matky v Ukrainy. Ukraina Zdorovia natsii 4:40–47.
Lakatosh VP, Kozliuk VA, Kozliuk AS ta spiavt. 2003. Tservitsyty i tservikalni intraepitelialni neoplazii: tsytomorfolohichnyi i molekuliarno-biologichnyi analiz. Likuvalna sprava 8:78–86.
Lakatosh VP, Tykhonenko VH, Kostenko OIu. 2012. Osoblyvosti perebihu vahitnosti ta polohiv u zhinok z papilomavirusnoiu infektsiieiu. Zbirnyk naukovyh prats Asotsiatsi akusheriv-ginekologiv Ukrainy: 259–262.
Rogovskaya SI. 2010. Papillomavirusnaya infektsiya u zhenschin i patologiya sheyki matki. Moskva, GEOTAR-Media:190.
Suhih GT, Matveeva NK, Apolihina IA i dr. 2000. Pokazateli immuniteta u bolnyih s papillomavirusnoy infektsiey genitaliy. Akusherstvo i ginekologiya 2:35–37.
Suhih GT, Loginova NS, Apolihina IA i i dr. 2009. Sistema interferona pri papillomavirusnoy infektsii genitaliy. Akusherstvo i ginekologiya 3:28–31.
De Martel C, Plummer M, Vignat J, Franceschi S. 2017. Worldwide burden of cancer attributable to HPV by site, country and HPV type. Int. J. Cancer. 141;4:664–670. https://doi.org/10.1002/ijc.30716; PMid:28369882 PMCid:PMC5520228
Hesselink AT, Meijer CJLM, Poljak M. 2013, Jul. Clinical Validation of the Abbott Real Time High Risk HPV Assay According to the Guidelines for Human Papillomavirus DNA Test Requirements for Cervical Screening. J. Clin. Microbial. 51(7):2409–2410. https://doi.org/10.1128/JCM.00633-13; PMid:23637297 PMCid:PMC3697677
Lehtinen M. 2012. Overall efficacy of HPV-16/18 AS04-adjuvanted vaccine against grade 3 or greater cervical intraepithelial neoplasia: 4 – eyar end-ofstudy analysis of the rondomisede, double- blind PATRICIA trial. Lancet Oncol. 13(1):89–99. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(11)70286-8
Lehtinen M, Paavonen J, Wheeler CM et al. 2012. (HPV PATRICIA Study Group)– Overall efficacy of HPV-16/18 AS04 – adjuvanted vaccine against grade 3 or greater cervical intraepithelial neoplasia: 4 – eyar end – ofstudy analysis of the rondomised, double – blind PATRICIA trial. Lancet Oncol. 13(1):89–99. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(11)70286-8
Meijer VJ, Berknof J, Castle PE et al. 2009. Guidelines for human papillomavirus DNA test requirements for primary cervical cancer screening in women 30 years and older. J. Cancer. 124;3:516–520. https://doi.org/10.1002/ijc.24010; PMid:18973271 PMCid:PMC2789446
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
