Забезпеченість есенціальними мікроелементами вагітних різного репродуктивного віку, що народжують уперше
DOI:
https://doi.org/10.15574/128747Ключові слова:
есенціальні мікроелементи, репродуктивний вік, вагітні, що народжують упершеАнотація
Мета дослідження: вивчення особливостей забезпечення сироваткового та еритроцитарного пулу есенціальними мікроелементами (МЕ) у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку у разі перших пологів.
Матеріали та методи. Визначення МЕ проведено у сироватці крові та еритроцитах у 108 вагітних раннього, середнього та старшого репродуктивного віку, що народжували уперше. Репродуктивний вік вагітних складав відповідно 16,33±0,21 року, 24,67±0,37 та 36,14±0,77 року. Дослідження проведено у ІІІ триместрі вагітності на 36,08±0,59 тижня гестації. Уміст МЕ (залізо, мідь, цинк, кобальт, магній, марганець)у біосубстратах визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115МІ, оснащеного комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва НВО Selmi (Україна).
Результати. Для вагітних раннього репродуктивного віку властиві найнижчі показники забезпеченості сироваткового пулу залізом, кобальтом і цинком та еритроцитарного пулу – залізом і кобальтом. Cпостерігається також сироватково-еритроцитарний дисбаланс вмісту цинку. Найнижчий рівень сироваткового та еритроцитарного вмісту міді і марганцю та еритроцитарного вмісту магнію властивий для вагітних старшого репродуктивного віку. Незалежно від репродуктивного віку для вагітних властивий сироватковий дефіцит магнію та цинку. Навпаки, еритроцитарне насичення цинком було значно збільшене, що свідчить про сироватково-еритроцитарний дисбаланс його вмісту.
Заключення. Усіх вагітних, особливо раннього та старшого репродуктивного віку, слід зараховувати до групи високого ризику виникнення та прогресування мікроелементозів. Тому надзвичайно актуальною є проблема розроблення методів коррекції мікроелементозів у вагітних.
Посилання
Ahadzhanyan NA, Veldanova MV, Skalniy AV. 2001. Ecological portrait of man: 88.
Veropotvelyan PM, Veropotvelyan MP, Kapalina OM et al. 2012. Microelements and pregnancy. Pediatrics, Obstetrics and gynecology 2:95-100.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Pogulyay YS et al. 2014. The importance of microelementsnts during pregnancy. Health of woman 8(94):57-64.
Gumenyuk EG, Pogodin OK, Vlasova TA. 2004. Physiology of pregnancy. Petrozavodsk “Inti Tech”: 120.
Kravets OM, Kravets TP. 2008. The physiological importance of micronutrients for women of reproductive age. Health of woman 2(34):37-40.
Markevich VE, Tarasova IV, Turova LO et al. 2007. Trace element supply in the system mother-placenta-fetus-newborn. The series “Medicine” 1:52-58.
Nagornaya NV, Dubovaya AV, Alferov V et al. 2008. The role of minerals in the physiology and pathology of the child. Child Health 6(15):62-67.
Skalniy AV, Rudakov IA. 2004. Bioelements in medicine. M .: ONYX XXI century, Peace: 272.
Troshina EA, Sekinaeva AV, Abdulhabirova FM. 2009. Microelement deficiencies during pregnancy. Obstetrics and Gynecology 1:7-11.
Frolova TV, Ohapkina OV. 2013. The role of micro and macroelements imbalances in the formation of a chronic disease of children. Perinatology and pediatrics 4(56):127-132.
Shits IV. 2006. Features of the element status of pregnant women with extragenital pathology in terms of Yakutsk: Abstract. diss. for the degree of Cand. honey. Sciences: spec. 14.00.16 “Obstetrics and Gynecology”: 22.
Cibele V. Rudge, Halina B. Rollin, Claudina M. Nogueira et all. 2009. The placenta as a barrier for toxic and essential elements in paired maternal and blood samples of South African delivering women. Journal of Environmental Monitoring 7(11):1322-1330. https://doi.org/10.1039/b903805a; PMid:20449220
Wigle DT, Arbuckle TE, Walker M et al. 2007. Environmetal hazards: evidence for effects on child health. J.Toxicol. Environ. Health B. Crit. Rev. 10(1-2):3-39. https://doi.org/10.1080/10937400601034563; PMid:18074303
