Комплексне лікування міоми матки у жінок з метаболічними розладами у репродуктивний період

Анотація

Міома матки є найбільш поширеною формою доброякісних гормонозалежних проліферативних процесів міометрія. Її діагностують у 20–40% жінок у репродуктивний період та у 60% – у перименопаузальний період. Цій нозологіїї як одній із найбільш поширених захворювань жіночої репродуктивної системи присвячено чимало наукових праць та пошуків, проте вона продовжує привертати увагу дослідників у галузі медицини. У літературних повідомленнях останніх років представлено досвід використання препаратів, селективно модулюючих рецептори прогестерону та пригнічуючих ріст вузлів міоми без впливу на клітини нормального міометрія.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування пацієнток із міомою матки та ожирінням із використанням селективних модуляторів рецепторів прогестерону (СМРП).

Матеріали та методи. Дане спеціальне клінічне дослідження включало глибоке вивчення анамнестичних та клінічних даних, особливостей результатів лабораторних та інструментальних показників, даних гістологічного дослідження. У досліджені 60 пацієнток із лейоміомою матки та ожирінням отримували у якості передопераційної підготовки гормонотерапію за двома лікувальними програмами. У першу досліджувану групу ввійшли 30 пацієнток із лейоміомою матки та надмірною масою тіла і ожирінням, у лікувальну програму яким включили СМПР. У другу досліджувану групу увійшли 30 жінок із гіперпластичними процесами матки та ожирінням, яким було призначено препарати – агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (a-ГнРГ). Контрольну групу склали 20 пацієнток, передопераційна підготовка у яких відповідала загальноприйнятим стандартам клініко-лабораторного обстеження для такого виду оперативних втручань. Для усунення та зменшення клінічних проявів побічних ефектів, пов’язаних із дією даних препаратів, а також для корекції дисліпідемії, що супроводжує метаболічні розлади у цієї категорії жінок, та досягнення позитивного впливу на метаболічний та психоемоційний статус у комплекси гормональної терапії було додатково призначено препарат сухого екстракту трави якірців сланких – Tribulus terrestris L.

Результати. За результатами проведеного дослідження обидві схеми передопераційного консервативного лікування сприяли вагомому зменшенню максимальних розмірів фіброматозних вузлів. Зменшення маткової кровотечі супроводжувалося нормалізацією рівня гемоглобіну до 3 міс у 93,33% випадків при використанні СМРП проти 56,66% – при використанні a-ГнРГ. Що стосується побічних ефектів, то найбільш статистично вагомими були відмін-ності у відсотку вазомоторних проявів. Так, частка пацієнток, у яких відзначено помірні або виражені приливи, склала 6,6% – у першій групі проти 36,6% – у групі, у якій у лікувальну програму включено a-ГнРГ. Також у ході аналізу лікувального ефекту відзначено статистичне підвищення середнього рівня загального холестерину та поглиблення дисліпідемії у групі з використанням a-ГнРГ.

Заключення. Отже, отримані результати дослідження продемонстрували, що використання СМРП уліпристалу ацетату є більш ефективним, ніж ін’єкції a-ГнРГ, не тільки у якості передопераційної підготовки, але і як монотерапія міоми матки, особливо у пацієнток з метаболічними розладами.

Ключові слова: міома матки, ожиріння, селективні модулятори рецепторів прогестерону, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону, побічні ефекти.